За даними міноборони Азербайджану, увечері 10 травня підрозділи збройних сил Вірменії інтенсивно обстріляли із різних видів стрілецької зброї протилежні позиції азербайджанської армії. Унаслідок обстрілу було тяжко поранено в голову військовослужбовця Азербайджану.
У відомстві дії Вірменії назвали провокацією і заявили про вживання "необхідних заходів у відповідь".
Уранці 11 травня вірменське міністерство заявило, що о 6.00 Азербайджан вів вогонь у напрямку села Сотк у Гегаркунікській області країни.
У підсумку, за повідомленням відомства, четверо вірменських військових дістали поранення. Стан здоров'я двох поранених військовослужбовців оцінюють як задовільний, двох інших – середньої тяжкості.
Станом на 10.45 ситуація в районі стабілізувалася, пише міноборони Вірменії. Заяву азербайджанської сторони про підготовку провокацій у міністерстві назвали дезінформацією.
Контекст
Між Вірменією та Азербайджаном регулярно відбуваються конфлікти із застосуванням зброї. Переважно вони пов'язані із ситуацією навколо Нагірного Карабаху, який у 1991 році за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху почався наймасштабніший протягом останніх років воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану і Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, вздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, що "максимально вигідний" для Баку.
У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в обстрілах. Під час зіткнень загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.
-2 Київ
