Алієв і Пашинян зустрілися в Європі для врегулювання конфлікту на вірменсько-азербайджанському кордоні

Алієв і Пашинян зустрілися в Європі для врегулювання конфлікту на вірменсько-азербайджанському кордоні Зустріч у Брюсселі відбулася на тлі чергової ескалації на кордоні Вірменії та Азербайджану
Фото: ЕРА
14 травня у Брюсселі відбулася зустріч президента Азербайджану Ільхама Алієва із президентом Ради Європейського союзу Шарлем Мішелем і прем'єр-міністром Республіки Вірменія Ніколом Пашиняном. Про це повідомляє "Радио Азатутюн".

За його даними, до цього Мішель провів із ними окремі переговори в межах процесу вірменсько-азербайджанського врегулювання.

Високопоставлений європейський дипломат на умовах анонімності заявив, що зустріч є дуже важливою, але кардинального прогресу швидко досягнуто не буде.

"Я думаю, що ми маємо бути скромними в наших очікуваннях щодо того, що всеосяжний мирний документ можуть підписати у неділю ввечері. На це знадобиться багато часу й роботи", – сказав він.

За підсумками зустрічі Мішель заявив, що лідери Азербайджану й Вірменії "висловили бажання врегулювати ситуацію в регіоні", пише "Радио Азатутюн". Також ішлося і про делімітацію кордону між двома країнами. Він зазначив, що обидва лідери зобов'язалися поважати територіальну цілісність один одного відповідно до Алма-Атинської декларації.

У питаннях, пов'язаних із кордонами, є зрушення, наголосив Мішель.

"Ми готові організовувати зустрічі у брюссельському форматі стільки, скільки потрібно", – додав очільник Європейської ради.

Зустріч відбулася на тлі чергової ескалації на кордоні між країнами. Міністерство оборони Азербайджану заявило про обстріл із боку Вірменії увечері 10 травня. У підсумку було тяжко поранено в голову військовослужбовця Азербайджану.

Міністерство оборони Вірменії, зі свого боку, звинуватило Азербайджан в обстрілі своєї території вранці 11 травня. За його даними, четверо вірменських військових дістали поранення.

Контекст

Між Вірменією й Азербайджаном регулярно відбуваються конфлікти із застосуванням зброї. Переважно вони пов'язані із ситуацією навколо Нагірного Карабаху, який 1991 року за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч проти 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі зосереджено 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже складним, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, який "максимально вигідний" для Баку.

У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі. Під час сутичок загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти згоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати