$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Вірменія й Азербайджан готові визнати територіальну цілісність одне одного – Пашинян

Вірменія й Азербайджан готові визнати територіальну цілісність одне одного – Пашинян

Пашинян заявив, що сторони схиляються до "беззастережного" визнання офіційних кордонів, за якими Нагірний Карабах – це територія Азербайджану


Фото: ЕРА

Договір про встановлення миру і відносин між Вірменією й Азербайджаном можуть підписати найближчим часом. Про це 22 травня з посиланням на заяву прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна повідомляє "Радио Азатутюн".

За його словами, військово-політична ситуація в регіоні залишається напруженою, але між сторонами відбуваються "інтенсивні переговори", і просування мирного порядку денного залишається "основним методом подолання".

"Сприйняття міжнародної спільноти дедалі більше схиляється до формули, згідно з якою Вірменія й Азербайджан без застережень мають визнати територіальну цілісність одне одного в межах 29 800 км² і 86 600 км² (це площа Азербайджану в офіційних кордонах, тобто включно з Нагірним Карабахом. – "ГОРДОН"відповідно, і навколо гарантування прав та безпеки вірмен Нагірного Карабаху між Баку і Степанакертом має бути діалог", – сказав він.

Пашинян повідомив, що Єреван згоден із цією логікою і веде переговори відповідно до неї. Він також наголосив на позитивній участі міжнародних посередників у питанні врегулювання конфлікту.

"Міжнародні механізми забезпечення діалогу Степанакерт – Баку є надзвичайно важливими. Водночас я переконаний, що стратегічною гарантією підтримання безпеки Вірменії є мир, можливий у разі врегулювання відносин з усіма сусідами. Це нелегкий процес, але це те, чого хоче і чекає наш народ", – вважає прем'єр Вірменії.

Він додав, що у процесі переговорів із Європою і США Вірменія не обговорює "вигнання з регіону Російської Федерації".

"Інша річ, що ми почали з нашими західними партнерами обговорювати питання щодо сфери безпеки. Раніше таких питань ми з ними взагалі не обговорювали, тому що вважали, що в регіоні є архітектура безпеки, яка щонайменше де-юре має бути недоторканною і невразливою. Коли ми бачимо, що ця система безпеки не діє з об'єктивних чи суб'єктивних причин або діє не так, як сформульовано в документах, що мають обов'язкову юридичну силу, ми починаємо обговорювати питання безпеки також із західними партнерами і не лише із західними партнерами", – заявив Пашинян.

18 квітня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив у парламенті країни, що Єреван, ухваливши сформульовані 2007 року Мадридські принципи для вирішення нагірнокарабаського конфлікту, погодився, що ця територія є частиною Азербайджану.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший протягом останніх років воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану і Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

На початку травня 2023 року у США відбулися мирні переговори глав МЗС Азербайджану і Вірменії. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "в межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, заявив, що будь-яка допомога щодо врегулювання конфлікту "вітається", але рішення можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.