Президент Латвії не відкинув імовірності скерування військ в Україну, але назвав умови

Він зазначив, що перед скеруванням військ в Україну треба спершу визначити, як буде гарантовано зміцнення безпеки й обороноздатності Латвії. Також важливим питанням є визначення правил перебування латвійських військових в Україні.

Рінкевичс пояснив, що відсутність гарантій за ст. 5 НАТО або чогось еквівалентного створить загрозу для латвійських військових. Він наголосив, що в разі нападу на українських солдатів "нам доведеться піти на допомогу, і ми не дістанемо достатньої підтримки, – це спірні питання".

Рінкевичс зазначив, що в нього "складається враження, ніби ситуація є суто теоретичною".  

У разі укладення мирної угоди або угоди про припинення вогню, яка передбачає участь міжнародних сил, питання залучення Латвії до місії розглядатимуть Рада національної безпеки й кабінет міністрів. Остаточне рішення про скерування контингенту ухвалюватиме Сейм, наголосив президент Латвії.

Контекст:

Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді поінформували, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.

21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, забезпечить не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.

16 лютого британський прем'єр Кір Стармер оголосив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня такої ймовірності не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.

The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.

19 лютого міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина не виступає категорично проти ймовірної участі своїх військових у миротворчій місії в Україні, однак це питання недоцільно обговорювати до підписання мирної угоди між РФ і Україною.

Того самого дня The Telegraph із посиланням на слова поінформованих співрозмовників написало, що Стармер привезе Трампу план розгортання в Україні менше ніж 30 тис. європейських військових, щоб спробувати забезпечити американський захист для розгортання.

Водночас начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що в жодній країні світу перебування миротворчих сил не спрацювало.