За словами Пісторіуса, його трохи дратує те, що "різні європейці зараз кидаються вперед і говорять, що вони готові або не готові робити".
Німецький міністр переконаний, що нічого не можна обіцяти, оскільки невідомо, чи буде взагалі досягнуто домовленості, і якщо так, то якими будуть її умови.
"Наскільки я знаю, цього ще ніхто не сказав [що ФРН не братиме участі в миротворчому контингенті]. Ані канцлер, ані я ніколи не виключали цього, – зазначив Пісторіус. – Звичайно, Європа, Німеччина як найбільший партнер НАТО в Європі братимуть участь у всіх значущих миротворчих заходах, але наголос робиться на значущому й безпеці".
Окрім того, важливо, хто даватиме мандат миротворчій місії в Україні – НАТО, ЄС чи ООН. Зокрема, членом Ради Безпеки ООН є країна-агресор РФ.
Це означатиме, що на всі ухвалені рішення знову можуть впливати Росія і/або Китай, вказав Пісторіус.
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді поінформували, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, забезпечить не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер оголосив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку можливість не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
+9 Київ
