За підтримку резолюції проголосувала більшість депутатів нижньої палати парламенту Нідерландів.
Наголошують, що парламент бачить активну роль Нідерландів у забезпеченні стабільності в разі досягнення припинення вогню у війні країни-агресора РФ проти України.
У резолюції йдеться, що це не обов'язково має бути під егідою НАТО, оскільки раніше глава Пентагону Піт Гегсет уже заявив, що не бачить жодної ролі для США чи Альянсу в такій миротворчій місії.
Водночас у Палаті представників, як і раніше, зберігається невизначеність щодо ймовірного внеску Нідерландів, проінформувала NOS.
Найбільша урядова партія – Партія свободи Герта Вілдерса (PVV) – поки не бачить сенсу у скеровуванні військових в Україну. Водночас інші коаліційні партії відкритіші до такої ініціативи, але політсили також розуміють, що багато залежить від перебігу мирних переговорів.
Контекст
Після того, як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скеровування західних військ в Україну, в експертному середовищі та серед світових політиків розпочалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема, Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів до України. Серед тих, хто відкидав таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
14 січня 2025 року CNN повідомив, що західні союзники України активно обговорюють імовірність того, що країни НАТО могли б розгорнути війська для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладання відповідної мирної угоди. Водночас в Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.
21 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, забезпечать не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скеровування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі можливого припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер написав у колонці The Telegraph, що Великобританія згодна скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди.
17 лютого міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард у коментарі суспільному мовнику Sveriges Radio заявила, що країна не відкидає скеровування військ до України у складі якоїсь повоєнної миротворчої місії.
Того самого дня The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до миротворчого контингенту в Україні.
17 лютого Financial Times із посиланням на двох поінформованих осіб написала, що лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через скеровування військ в Україну. Перед нею прем'єр-міністр Дональд Туск сказав, що Польща не має наміру скеровувати своїх військових в Україну, але готова підтримати держави, які ухвалять таке рішення.
-1 Київ
