РФ підігріває напруженість в Арктиці в боротьбі за Шпіцберген – Tagesspiegel

Видання зазначає, що протягом останніх років деякі російські політики неодноразово заявляли про теоретичну владу країни-агресора Росії в Арктиці. Плани президента США Дональда Трампа, який хоче долучити контрольовану Данією Гренландію до складу США, за потреби навіть за допомогою військової сили, надають їм нового імпульсу, ідеться в публікації.

З моменту підписання договору про Шпіцберген у лютому 1920 року архіпелаг опинився під керуванням Норвегії, але є міжнародною територією – громадяни всіх держав, які домовляються, можуть селитися або вести там бізнес, пояснює Tagesspiegel. Але поки здебільшого цим правом користуються громадяни РФ.

З початком війни в Україні напруженість між Норвегією та Росією на Крайній Півночі посилилася. Зазначено, що Шпіцберген має геополітичне значення. Російському Північному флоту зі своїми стратегічними підводними човнами потрібно проходити через Шпіцберген із Кольського півострова, щоб вийти в Північну Атлантику. Якби почалася війна з Росією, НАТО негайно перекрив би це вузьке місце в Північному Льодовитому океані, і Росія не змогла б вивести свої атомні підводні човни й військові кораблі з портів, пише видання.

Минулого тижня Москва публічно висловила невдоволення в Осло щодо ймовірної норвезької мілітаризації архіпелагу. Як заявили в російському МЗС, Шпіцберген "дедалі більше потрапляє в орбіту військово-політичного планування Норвегії за участю США й НАТО".

Росія регулярно звинувачує Норвегію в порушенні договору про Шпіцберген і використанні архіпелагу з військовою метою. Цей договір передбачає, що острів не можна використовувати з військовою метою. Водночас його регулярно відвідує норвезька берегова охорона. Осло також щорічно спрямовує військовий фрегат, щоб наголосити на суверенітеті Норвегії. Договір прямо не забороняє військової діяльності, проте військових баз на острові немає.

Шпіцберген є частиною Норвегії, а Норвегія є членом НАТО, тому Шпіцберген підпадає під ст. 5 договору НАТО, заявив Tagesspiegel політолог Арільд Мо з Норвезького інституту Фрітьофа Нансена. Ця стаття зобов'язує країни-члени надавати взаємну допомогу: якщо нападають на якусь одну країну, це вважають нападом на НАТО загалом. Але те, наскільки вона надійна сьогодні, є проблемою не лише для Шпіцбергену, зазначає Мо.

Видання зазначає, що в лютому 2024 року віцепрем'єр РФ Юрій Трутнєв дав зрозуміти, наскільки важливим є Шпіцберген для Москви. Тоді на засіданні уряду він заявив, що права росіян, які проживають на Шпіцбергені, зазнають утисків. Двома роками раніше Кремль дозволив російським військам вторгнутися в Україну під аналогічним приводом, нагадує Tagesspiegel.