Роднянський: Абрамович мені сказав: "Ти мене втягуєш туди, де я не хочу бути, я ж не Березовський!"
Українсько-російський кінопродюсер і медіаменеджер, засновник телеканала "1+1" Олександр Роднянський розповів в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман, якою була його роль в організації переговорів між Україною та Росією, що відбулися в березні 2022 року.
Журналістка попросила розповісти у подробицях, як після дзвінка Роднянського наближений до нелегітимного президента РФ Володимира Путіна російський бізнесмен, мільярдер Роман Абрамович став посередником у переговорах України та Росії невдовзі після її повномасштабного вторгнення в Україну.
"Що ви відчували і що ви думали, коли це робили?" – уточнила Бацман.
Вона назвала Абрамовича "головним представником Путіна на переговорах", кінопродюсер уточнив, що це не зовсім так.
"Головним представником Путіна на переговорах був Володимир Мединський. Він очолював російську переговорну групу, або делегацію, як її називали. Колишній міністр культури, на той момент помічник президента РФ. А Роман Аркадійович Абрамович був одним із тих, хто, найімовірніше, був посередником між переговорними сторонами", – зазначив медіаменеджер.
На думку Роднянського, пошуки неформального посередника почалися через недовіру, яка склалася перед війною між Офісом президента України й "тими, хто з боку Кремля відповідав за український напрям".
"Вони не могли порозумітися. І зокрема ставили запитання мені – а хто, на мою думку, може бути корисним. Оскільки я не був пов'язаний і навіть знайомий із [російськими] силовиками, залишалися тільки представники ліберального табору", – пояснив він.
Медіаменеджер згадує, що тоді рекомендував "краще розмовляти з бізнесменами, великими", і шукати посередника серед них.
"Тому що в них, з одного боку, є право голосу, а з іншого – вони вільніші люди, здатні до розмов. Менш бюрократичні, менш системні, вони не у строю. І я говорив, що розмовляти потрібно, найімовірніше, з Абрамовичем, із тієї причини, що він з усіма знайомий, його поважають усі абсолютно табори. От, власне, і все. Тому я відрекомендував його свого часу Офісу президента [України], на цьому все й закінчилося", – розповів Роднянський.
Він уточнив, що причини, через які переговори "нічим не закінчилися", викладав у своєму інтерв'ю глава української переговорної групи Давид Арахамія. А російський бізнесмен, нагадав він, і надалі був затребуваний у ролі посередника.
"Роман Абрамович виявився корисним під час обміну полоненими, під час розмови на якісь головні теми. У будь-якому разі важливо мати можливість хоч щось вирішувати. Якщо неможливо [поки] добитися мирного рішення або завершення війни, то хоча б людей міняти й інше – це дуже важливо", – вважає продюсер.
Роднянський попросив не перебільшувати його роль в організації переговорів і залученні Абрамовича.
"Я не "та людина" [яка це забезпечила], мене іноді просять і я у змозі зробити. Як будь-яка людина, я хочу, щоб війна закінчилася, і тоді хотів", – пояснив він свої мотиви.
До пропозиції стати посередником між Україною та РФ Абрамович, за спогадами медіаменеджера, поставився без захвату.
"Він же не політик, узагалі не політик, і він ніколи не хотів бути політиком. І він базово насправді й завжди уникав цього. Він і сказав: Куди ти мене втягуєш, де я не хочу бути. Я ж не Боря", – сказав він, маючи на увазі [російського бізнесмена, мільярдера] Бориса Абрамовича Березовського", – зазначив кінопродюсер.
Він наголосив, що Абрамович і Березовський – "дійсно максимально різні люди"
"Нічого спільного між ними немає. Борис Абрамович грав у політику, а Роман Аркадійович ніколи в неї не грав", – підсумував Роднянський.
Контекст:
Роднянський народився 1961 року в Києві у сім'ї кінематографістів. Закінчив факультет кінорежисури Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Із 1990-го до 1994 року жив у Німеччині, працював продюсером і режисером на німецькому телеканалі ZDF. Потім повернувся до України й разом із братом заснував телеканал "1+1". 2002 року Роднянський переїхав до Росії й очолив телеканал СТС. За два роки він став керівником телевізійного холдингу "СТС Медиа". 2009 року Роднянський покинув холдинг і вирішив сконцентруватися на розвитку власних проєктів.
Продюсер десятків художніх фільмів та серіалів, серед яких "Схід-Захід", "Водій для Віри", "Дев'ята рота", "Олена", "Левіафан", "Нелюбов". Володар премій Каннського кінофестивалю, чотири його фільми було номіновано на премію "Оскар".
Після нападу РФ на Україну Роднянський покинув Росію. Першого ж дня він засудив вторгнення, а зараз викриває російську пропаганду в Instagram і Telegram, де у нього сотні тисяч підписників.
У травні 2024 року стало відомо, що Басманний райсуд Москви заочно заарештував Роднянського у справах про поширення "фейків" про російську армію.