Роднянський: Жити з українським паспортом у Росії ставало дедалі складніше. Наприклад, я ніколи не міг зайти з ним в "Останкіно"
В інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман українсько-російський кінопродюсер і медіаменеджер, засновник телеканала "1+1" Олександр Роднянський розповів, як йому жилося з українським паспортом у країні-агресорі Росії.
"Я приїхав [у РФ] 2002-го, і в ті часи взагалі не було питань. Я вам маю сказати, що десь у першому десятилітті цього століття в Москві було дуже багато українських менеджерів, які керували великими компаніями, до того ж дуже великими", – зазначив Роднянський.
Як приклад він назвав "Євраз", одну з найбільших металургійних і гірничовидобувних компаній з активами в Росії, США, Канаді, Чехії, Італії й Kазахстані.
Продюсер підкреслив, що "в той час Росія намагалася бути міжнародною" і його український паспорт "ніяк особливо не виділявся".
"Ніхто в той момент до мене не висував жодних ні вимог, ні претензій, і я керував американською компанією, у якій працювала величезна кількість американців, англійців, і в нас основна бізнес-мова була всередині англійська. [...] А от потім, з розвитком політичних процесів у Росії, жити з українським паспортом ставало дедалі складніше", – сказав він.
За словами Роднянського, це виявлялося, зокрема, під час візитів до московського телецентру "Останкіно".
"Наприклад, я ніколи не міг зайти в "Останкіно". Ми не працювали, у нас не було офісу в "Останкіно", але я час від часу туди приходив у справах, і люди з паспортами не російськими мали чекати, щоб спустився хтось із тих, до кого ти нібито йдеш. Умовно кажучи, керівництво телеканала чи керівництво телевізійного центру спустилося – і ти мав право перебувати там лише у супроводі. [...] Тобто просто пройти з перепусткою було не можна. Ну, а в усьому іншому це часто викликало запитання", – описав він.
Продюсер пояснив, що жив у Росії за дозволом на тимчасове проживання і за п'ять років мав право оформити російський паспорт, але відмовлявся від цієї можливості, хоча про неї говорили його знайомі, починаючи з 2017 року.
"Я відмовлявся внутрішньо. Ви знаєте, у мене не було почуття такого аналітичного, раціонального, що, мовляв, настав момент, коли це буде важливо. Просто мені було якось суто емоційно ніяково, якщо чесно, що відмова від одного паспорта, прохання щодо іншого паспорта... Це звучало, як якийсь життєвий вибір, людський вибір. У мене такого людського вибору не було, я не збирався себе якось змінювати в цьому сенсі", – наголосив Роднянський.
Контекст:
Роднянський народився 1961 року в Києві в сім'ї кінематографістів. Закінчив факультет кінорежисури Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
З 1990-го до 1994 року жив у Німеччині, працював продюсером і режисером на німецькому телеканалі ZDF. Потім повернувся в Україну й разом із братом заснував телеканал "1+1". 2002 року Роднянський переїхав до Росії й очолив телеканал СТС. За два роки він став керівником телевізійного холдингу "СТС Медіа". 2009 року Роднянський покинув холдинг і вирішив сконцентруватися на розвитку власних проєктів.
Продюсер десятків художніх фільмів і серіалів, серед яких "Схід-Захід", "Водій для Віри", "Дев'ята рота", "Олена", "Левіафан", "Нелюбов". Володар премій Каннського кінофестивалю, чотири його фільми були номіновані на премію "Оскар".
Після нападу РФ на Україну Роднянський покинув Росію. Першого ж дня він засудив вторгнення, а зараз викриває російську пропаганду в Instagram і Telegram, де має сотні тисяч підписників.
У травні 2024 року стало відомо, що Басманний райсуд Москви заочно заарештував Роднянського у справах про поширення "фейків" про російську армію.