Росіянин, засуджений до довічного ув'язнення за вбивство чеченського командира в Берліні, не став оскаржувати вирок

15 грудня суд у Берліні засудив до довічного ув'язнення росіянина Красикова (до Німеччини він в'їхав за документами, виданими на ім'я Вадима Соколова), якого обвинувачують у вбивстві Хангошвілі. Довічного ув'язнення для Соколова-Красикова вимагала федеральна прокуратура Німеччини. Вона припускає, що відповідач виконував замовлення "державних органів РФ".

Красиков не оскаржив вироку у визначений строк.

Федеральна прокуратура також не стала оскаржувати рішення суду, тож воно набуло законної сили.

Контекст:

23 серпня 2019 року кілер велосипедом під'їхав до Хангошвілі та вбив його кількома пострілами. Злочинця затримали німецькі поліцейські. Журналісти з'ясували, що справжнє прізвище затриманого Вадима Соколова – Красиков і він пов'язаний зі спецпідрозділом ФСБ.

У червні 2020 року влада Німеччини висунула йому обвинувачення в убивстві та незаконному володінні зброєю. Він прийняв замовлення на вбивство Хангошвілі від відомств, які підпорядковані уряду Російської Федерації, ішлося у заяві прокуратури ФРН.

Президент РФ Володимир Путін стверджував, що Хангошвілі – "кривавий бойовик", нібито причетний до вибухів у московському метро.

У жовтні 2020 року в Берліні розпочали суд над Красиковим, йому зачитали текст обвинувачення у скоєнні вбивства Хангошвілі.

У березні 2021 року Україна передала Німеччині докази у справі про вбивство Хангошвілі, виявлені під час спецоперації в Харкові.

Хангошвілі – етнічний чеченець, який народився в Панкіській ущелині (Грузія). За даними "Немецкой волны", він мав грузинський паспорт на ім'я Торніке Кавтарашвілі. Під час Другої чеченської війни командував одним із підрозділів, який воював проти Росії, пізніше співпрацював зі спецслужбами Грузії. У 2015 році у Тбілісі на Хангошвілі скоїли замах. Після цього він поїхав в Україну, а потім – у Німеччину.