Після 14 місяців розгляду справи та допиту майже 50 свідків федеральний прокурор заявив, що основні обвинувачення було підтверджено. За його словами, незадовго до скоєння злочину підсудний виїхав із Варшави до Берліна. 23 серпня 2019 року він під'їхав до своєї жертви на велосипеді і зробив три постріли, два з яких було спрямовано в потилицю.
Федеральна прокуратура Німеччини припускає, що відповідач виконував замовлення "державних органів РФ".
Якщо суд врахує у своєму вироку доводи прокуратури про одержання обвинуваченим наказу про вбивство з Москви, канцлеру ФРН Олафу Шольцу та міністерці закордонних справ Анналене Баєрбок доведеться мати справу з першою масштабною дипломатичною кризою, прогнозує видання.
Контекст
23 серпня 2019 року кілер на велосипеді під'їхав до Хангошвілі й убив його кількома пострілами. Злочинця затримали німецькі поліцейські. Журналісти з'ясували, що справжнє прізвище затриманого – Красиков і він пов'язаний зі спецпідрозділом ФСБ.
У червні 2020 року влада Німеччини висунула йому обвинувачення в убивстві та незаконному володінні зброєю. Він прийняв замовлення на вбивство Хангошвілі від відомств, які підпорядковуються уряду Російської Федерації, ішлося у заяві прокуратури ФРН.
Президент РФ Володимир Путін стверджував, що Хангошвілі – "кривавий бойовик", нібито причетний до вибухів у московському метро.
У жовтні 2020 року в Берліні почався суд над Соколовим, йому зачитали текст обвинувачення у скоєнні вбивства Хангошвілі.
У березні 2021 року Україна передала Німеччині докази у справі про вбивство Хангошвілі, виявлені під час спецоперації у Харкові.
Хангошвілі – етнічний чеченець, який народився у Панкіській ущелині (Грузія). За даними "Немецкой волны", він мав грузинський паспорт на ім'я Торніке Кавтарашвілі. Під час Другої чеченської війни командував одним із підрозділів, який воював проти Росії, пізніше співпрацював зі спецслужбами Грузії. 2015 року у Тбілісі на Хангошвілі здійснили замах. Після цього він поїхав в Україну, а потім – у Німеччину.