Суд визнав обвинуваченого винним у вбивстві й заявив, що "провина була особливо серйозною".
Видання передбачає, що вирок "може мати серйозні політичні наслідки" та призвести до дипломатичної кризи за участю нового федерального уряду.
Довічного ув'язнення для Соколова-Красікова вимагала федеральна прокуратура Німеччини. Вона припускає, що відповідач виконував замовлення "державних органів РФ".
Процес тривав 14 місяців, допитали майже 50 свідків.
"Немецкая волна" зазначає, що у справі є ще один фігурант – росіянин із паспортом на ім'я Романа Давидова.
Контекст
23 серпня 2019 року кілер на велосипеді під'їхав до Хангошвілі та вбив його кількома пострілами. Злочинця затримали німецькі поліцейські. Журналісти з'ясували, що справжнє прізвище затриманого – Красіков і він пов'язаний зі спецпідрозділом ФСБ.
У червні 2020 року влада Німеччини висунула йому обвинувачення в убивстві та незаконному володінні зброєю. Він прийняв замовлення на вбивство Хангошвілі від відомств, які підпорядковуються уряду Російської Федерації, ішлося в заяві прокуратури ФРН.
Президент РФ Володимир Путін стверджував, що Хангошвілі – "кривавий бойовик", нібито причетний до вибухів у московському метро.
У жовтні 2020 року в Берліні розпочався суд над Соколовим, йому зачитали текст обвинувачення у скоєнні вбивства Хангошвілі.
У березні 2021 року Україна передала Німеччині докази у справі про вбивство Хангошвілі, виявлені під час спецоперації в Харкові.
Хангошвілі – етнічний чеченець, який народився в Панкіській ущелині (Грузія). За даними "Немецкой волны", він мав грузинський паспорт на ім'я Торніке Кавтарашвілі. Під час Другої чеченської війни командував одним із підрозділів, який воював проти Росії, пізніше співпрацював зі спецслужбами Грузії. У 2015 році у Тбілісі на Хангошвілі здійснили замах. Після цього він поїхав до України, а потім – до Німеччини.
+2 Київ
