"Санкції ефективні, але можна зробити більше". Міністри фінансів восьми країн ЄС заявили, що Росія бреше про свою економічну силу
Нелегітимний президент РФ Володимир Путін поширює брехню про те, що російська економіка сильна і що воєнна машина РФ не постраждала від західних санкцій. Таку думку висловили міністри фінансів восьми країн – членів Європейського союзу у своїй колонці для газети The Guardian, опублікованій 24 липня.
"Це брехня, яку треба спростувати. Насправді є безліч ознак того, що російська військова економіка деградує. Санкції й інші заходи, спрямовані на послаблення російської економіки, ефективні, але можна зробити ще більше. Ми повинні й надалі посилювати тиск на режим Путіна й підтримувати Україну", – ідеться в повідомленні.
За словами міністрів, є ознаки "радянізації" економіки з багатьма рисами колишнього СРСР, включно з експропріацією приватних активів для фінансування державних видатків, "повною зневагою до соціального й економічного добробуту населення" й переорієнтацією економіки на війну в Україні.
"Якщо Путін і надалі йтиме цим шляхом, довгострокові збитки для російської економіки будуть значними", – ідеться в колонці.
Автори підкреслюють, що санкції Заходу насправді мають вплив: вони "змінили географію зовнішньої торгівлі Росії й обмежили її доступ до пріоритетних товарів для ведення бойових дій". Але "потрібні подальші кроки для стримування Росії й підтримки України", зазначили вони.
Міністри закликали до більш рішучих кроків із використання заморожених активів Росії, посилення санкцій "у стратегічно важливих секторах, таких як енергетика, фінанси і технології", а також посилення ефективності й запобігання ухиленням від цих обмежень.
Вони вважають, що треба посилити контроль за дотриманням верхньої межі ціни на російську сиру нафту, оскільки все ще триває торгівля нею понад верхню межу $60 за барель. Також, на їхню думку, важливо запровадити дзеркальні санкції проти Білорусі й посилити тиск на інших головних пособників обходу санкцій у Східній Азії та на Близькому Сході.
Авторами колонки є міністри фінансів і економіки Швеції (Елізабет Свантессон), Данії (Стефані Лозе), Естонії (Март Вирклаєв), Фінляндії (Рікка Пурра), Латвії (Арвілс Ашераденс), Литви (Гінтаре Скайсте), Нідерландів (Елко Гейнен) і Польщі (Анджей Доманський).
Контекст:
Санкції проти Росії ввели у відповідь на її агресію проти України ще 2014 року. Після повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року обмеження суттєво розширили.
За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року проти РФ запровадили понад 18 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 20,7 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію й Північну Корею.
Останній на цей момент 14-й пакет санкцій проти Росії ЄС ухвалив 24 червня 2024 року. Санкції було спрямовано на російську енергетику, фінанси й торгівлю, а також на боротьбу з обходом обмежувальних заходів ЄС.