Секретний літак із Нур-Султана приземлився в Дубаї. Там має нерухомість сім'я Назарбаєва – ЗМІ
У Дубаї в Міжнародному аеропорту "Аль-Мактум" приземлився борт E35L літака Embraer Legacy 650, який вилетів зі столиці Казахстану увечері 5 січня. Літак може належати Національній гвардії Казахстану. Про це 6 січня повідомило видання The Insider.
В опублікованому 17 червня 2019 року розслідуванні Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) і Центру перспективних оборонних досліджень C4ADS зазначали, що у Дубаї розташована незареєстрована нерухомість родини експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
За даними авторів розслідування, резиденції в Дубаї є в онука Назарбаєва Нуралі Алієва та зятя Тимура Кулібаєва, а також у колишнього керівника Комітету національної безпеки Каріма Масімова. Повідомляють, що цю нерухомість вони придбали у 2014–2015 роках.
Масімова звільнили з посади голови Комітету нацбезпеки ввечері 5 січня. Про його зняття стало відомо приблизно одночасно з вильотом борту E35L, пише The Insider.
Згідно з розслідуванням OCCRP, онук Назарбаєва Алієв володіє трьома резиденціями в мікрорайоні Джумейра-Біч Резіденс на узбережжі Перської затоки та ще однією в елітній яхтовій пристані Маріна в Дубаї.
Зятю Назарбаєва, мільярдерові Кулібаєву, належать апартаменти на штучному острові Palm Jumeirah.
Масімов є власником апартаментів у дубайському комплексі Executive Towers та апартаментів у районі Dubai International City, повідомляють автори розслідування.
Це поряд з аеропортом, де сів борт E35L, пише The Insider.
Контекст:
2 січня у Казахстані розпочалися мітинги – сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести в країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який продовжує очолювати керівну в країні партію.
В Алмати протестувальники увірвалися до мерії, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня по всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
У МВС Казахстану заявили, що під час протестів і заворушень загинуло восьмеро правоохоронців. Про загиблих протестувальників офіційно не повідомляли. Але провладні ЗМІ, зокрема Telegram-канал агентства "КазТАГ", опублікували відео, ймовірно, з тілами десятків загиблих активістів.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Голова РКБ прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що миротворців введуть "на обмежений за часом період із метою стабілізації та нормалізації ситуації в цій країні".
У ніч на 6 січня в Алмати мітингувальники зробили спробу захоплення адміністративних та поліцейських будівель, силовики відкрили вогонь на ураження. За даними поліції, ліквідовано "десятки нападників".