США і Польща обговорювали "спільні побоювання" щодо газопроводу "Північний потік – 2"
Радник Держдепартаменту США Дерек Шолле під час візиту до Варшави обговорив із представниками Польщі "спільні побоювання" щодо газопроводу "Північний потік – 2". Про це йдеться в повідомленні Держдепартаменту США від 23 липня.
Шолле зустрівся із заступником міністра закордонних справ Польщі Марчином Пшидачем, державним секретарем зі стратегічної енергетичної інфраструктури Петром Наїмським і маршалком Сенату Томашем Гродзьким.
"[Вони] виступили за спільний підхід до зміцнення польської та регіональної енергетичної безпеки, а також у вирішенні кліматичної кризи", – розповіли в американському відомстві.
Шолле висловив вдячність Польщі за її роль у протидії російській агресії і просуванні демократії в Білорусі.
Контекст:
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було побудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили.
Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня 2021 року заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" добудовано на 98%.
У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії та як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "надалі агресивно діятиме проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Крім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який спрямують на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд щонайменше $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо "Північного потоку – 2". За словами міністра, переговори буде спрямовано на захист національних інтересів України і країн Центральної Європи. "Що стосується "Північного потоку – 2", то гра вчора не завершилася. Учора гра з основного часу просто була переведена в овертайм, але в нас ще є два тайми, а якщо треба – то і серія післяматчевих пенальті, для того щоб максимально захистити національні інтереси України", – сказав він 22 липня.
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.