Кулеба розповів, яких питань будуть стосуватися консультації з Єврокомісією та ФРН щодо "Північного потоку

Політика

Консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо газопроводу "Північний потік – 2", які ініціювала Україна, стосуватимуться кількох питань. Про це 22 липня заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на спільному брифінгу з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто під час візиту на Донбас, трансляцію вели на сторінці МЗС України у Facebook.

"Що стосується "Північного потоку – 2", то гра вчора не завершилася. Учора гра з основного часу просто була переведена в овертайм, але в нас ще є два тайми, а якщо треба – то і серія післяматчевих пенальті, для того щоб максимально захистити національні інтереси України", – сказав він.

За словами Кулеби, німецько-американську заяву не варто розцінювати як кінець історії.

"Попереду ще дуже багато речей: сертифікація "Північного потоку – 2", його страхування і головне: дуже багато питань щодо того, як, власне, виконуватимуться ті речі, які записані у вчорашній німецько-американській заяві. Учора ми не лише виступили з політичної позиції з оцінкою заяви США та Німеччини, а й зробили чіткий юридичний крок, ініціювавши відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС консультації", – заявив глава української дипломатії.

Він сказав, що консультації будуть проводити з метою забезпечення "дотримання принципів справедливості та безпеки в разі розвитку тих чи інших енергетичних проєктів".

"У рамках цих консультацій, які відбуватимуться з ЄС як стороною Угоди про асоціацію, і Берліном, який теж як держава – член ЄС є стороною цієї угоди, по-перше, ми поставимо запитання, яким чином наші партнери бачать імплементацію цих домовленостей у такий спосіб, щоб вони не послаблювали енергетичну безпеку України та Центральної Європи загалом. По-друге: вчорашня німецько-американська заява не вирішує питання безпеки України, яка безпосередньо страждає від запуску "Північного потоку – 2". І це, власне, наша головна претензія до цієї заяви. Там недостатньо чіткі і конкретні речі написані у безпековому блоці", – сказав глава МЗС.

Третім пунктом, за його словами, є те, як "Північний потік – 2" буде "заведено" під дію Третього енергетичного пакета ЄС.

"Та багато інших питань. Про них потрібно говорити. Ми маємо провести ці консультації для того, щоб чітко встановити, чи є ознаки порушення "Північним потоком – 2" права ЄС і принципу солідарності, який діє в ЄС і відповідної норми Угоди про асоціацію", – сказав він.

Кулеба заявив, що переговори буде спрямовано на захист національних інтересів України і країн Центральної Європи.

Контекст

Газопровід "Північний потік – 2" будують дном Балтійського моря, він має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинися під загрозою.
Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" добудовано на 98%.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій. На брифінгу за підсумками зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель 12 липня Зеленський заявив, що питання "Північного потоку – 2" необхідно обговорювати на саміті лідерів "Нормандської четвірки". Меркель зазначила, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України через газопровід.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина будуть працювати над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд щонайменше $175 млн.
Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо "Північного потоку – 2". Також у спільній заяві Кулеби і глави МЗС Польщі Збігнєва Рау йдеться, що країни "будуть працювати разом зі своїми союзниками і партнерами над протидією запуску "Північного потоку – 2".
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав угоду помилкою, яка "буде дорого коштувати". За словами глави парламентської комісії із закордонних справ Естонії Марко Мігкельсона, угодою з ФРН США дають "зелене світло" для добудови газопроводу.