У МЗС РФ назвали умову транзиту газу територією України після 2024 року 

Контекст

• 30 грудня 2019 року "Нафтогаз" і "Газпром" підписали контракт на транзит газу територією України на п'ять років. Мінімально гарантоване прокачування за новим договором "качай або плати" становить 65 млрд м³ газу в перший рік і по 40 млрд м³ протягом наступних чотирьох.
• 12 липня президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель висловлював побоювання, що Україну можуть "від'єднати від транзиту газу, а також у цілому від газу" в разі запуску "Північного потоку – 2" – газогону, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Меркель сказала, що Україна для ФРН залишається країною для транзиту газу "навіть у разі, якщо "Північний потік – 2" добудують".
• Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
• Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії й закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону потрібно було продовжити на 10 років (термін дії чинного контракту на транзит спливає 2024 року).
• Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який витратять на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд щонайменше $175 млн.
• Україна після цього ініціювала консультації з Єврокомісією та Німеччиною. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що "Північний потік – 2" загрожує безпеці України і порушує принципи диверсифікації Енергетичного союзу ЄС.