США поки не знають остаточних намірів Путіна щодо України – експертка
Американські політики не знають намірів президента Росії Володимира Путіна щодо України. Про це 12 січня під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму заявила Мелінда Гарінг, заступниця директора Центру Євразії Atlantic Council, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Думаю, Вашингтон ще не знає остаточних намірів Путіна. Вимоги Москви – це те, за чим ми маємо пильнувати, оскільки їхні вимоги є безперспективними для Заходу", – вважає Гарінг.
Вона додала, що вторгнення РФ в Україну можливе, остаточне рішення про це може ухвалити глава Кремля.
"Чи означає це, що війна неминуча? Ні, не обов'язково. Це можливо, але не є неминучим. Очікується, що чисельність російських військових біля кордону України може зрости до 175 тис. Зараз їх десь 125 тис.", – зазначила експертка.
За її словами, під час переговорів США та НАТО з Росією переговорники з РФ "не мали ніякого простору для прийняття рішень".
"Я спілкувалася з послом [експомічником держсекретаря США Деніелом] Фрідом. Він сказав, що успіх російської дипломатії багато в чому залежатиме від того, наскільки буде прийнято нами цей ультиматум Росії", – наголосила Гарінг.
Контекст:
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала чіткої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.