Тихановська: Жоден додатковий "захист" із боку РФ нам не потрібен

"Я завжди була з вами відвертою. Нинішня політична ситуація дуже тривожна. Найближчим часом ми можемо зіткнутися з необхідністю захищати свою незалежність. Людина, яка десятиліттями будувала собі репутацію "гаранта суверенітету", сама стала прямою загрозою суверенітету. І це повністю на її відповідальності", – написала вона.

Тихановська заявила, що після виборів 9 серпня 2020 року Олександра Лукашенко "не є легітимним представником білоруського народу". За її словами, він "утратив довіру і не має законного права ухвалювати рішення, які зачіпають національні інтереси і впливають на майбутнє країни".

"Водночас я, як обрана представниця білоруського народу, заявляю, що жоден додатковий "захист" із боку Росії нам не потрібен. А вигадана змова із замахом – явна провокація, щоб виправдати втручання Росії у внутрішні справи нашої країни. Також я хочу підкреслити, що білоруський народ дуже тепло і добросусідськи ставиться до Росії. Пропоную залишити відносини наших народів саме такими. Будь-яке рішення, яке зачіпає національні інтереси, не може бути ухвалено і тим паче здійснено без волі білоруського народу. Білоруський народ змушений битися за свою свободу, ми вже довели, що вміємо за себе постояти. І ми, білоруси, які не поступимося суверенітетом і незалежністю", – заявила політикиня.

Контекст:

9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину  – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів було травмовано й поранено. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

17 квітня ФСБ поінформувала про затримання в Росії двох громадян Білорусі – політолога Олександра Федути і адвоката Юрія Зенковича, які нібито готували військовий переворот у Білорусі "за відпрацьованим сценарієм "кольорових революцій" із залученням місцевих і українських націоналістів", а також фізичне усунення Олександра Лукашенка, який називає себе президентом Білорусі. Російська спецслужба заявила, що Зенкович прибув до Москви після "консультацій із посольством США" в Польщі.

Того ж дня Лукашенко оголосив про підготовку замаху на себе і синів нібито із залученням ФБР і ЦРУ. Він назвав Зенковича "агентом" американських спецслужб.

Також 17 квітня в ефірі білоруського державного каналу ОНТ вийшов сюжет, у якому показали фрагменти онлайн-конференції, серед учасників якої крім Зенковича і Федути, був лідер опозиційної партії "Білоруський народний фронт" Григорій Костусєв (теж затриманий) і ще кілька людей. "Завдання номер один – усунути найголовнішого. Завдання номер два – зайняти, блокувати ОМОН. Завдання номер три – зайняти низку символічних об'єктів у центрі міста, зокрема радіостанції та телебачення, і зачитати звернення. І бажано заблокувати Мінськ, щоб не могли залучити зовнішні війська", – говорить на цих кадрах Зенкович.

Держдеп США 18 квітня заявив, що американська влада ознайомлена з інформацією про ймовірну змову проти Лукашенка і бачила його заяву про підготовку замаху, але "будь-яке припущення" про причетність до цього американської влади "абсолютно неправдиве".

Лукашенко 17 квітня заявив, що незабаром озвучить "дуже серйозне" рішення.

"Найближчим часом – я ухвалив рішення, ми його зараз формалізуємо – я озвучу. Це буде одне з принципових моїх рішень за чверть століття президентства. Це буде дуже серйозно. Тому навіть якщо мене не буде, говорячи по-народному, "тільки через мій труп", у них нічого не вийде. Я ухвалив рішення. Зараз мені треба його формалізувати. Це буде, найімовірніше, декрет президента", – заявив він.

22 квітня Лукашенко здійснить візит до Москви, повідомила його пресслужба. Під час візиту заплановано його переговори з Путіним.