Токаєв підтримав перейменування Нур-Султана на Астану. Три роки тому столиця Казахстану дістала цю назву за його ж ініціативою

"Президент поінформований про цю ініціативу депутатів, які, зі свого боку, спиралися на пропозиції, висловлені на зустрічах із населенням, а також на численні звернення громадян під час референдуму. Пропозицію парламентаріїв за згодою глави держави внесено у проєкт конституційного закону", – ідеться у повідомленні.

Желдібай наголосив, що Токаєв "вважає історичним фактом вирішальну роль Назарбаєва у зміцненні сучасної державності Казахстану та становленні столиці".

Прессекретар Токаєва додав: президент вважає, що інші об'єкти, які мають ім'я Назарбаєва, мають зберегти свої назви.

Назарбаєв був незмінним президентом Казахстану протягом п'яти президентських строків – із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. Повноваження глави держави передали Токаєву, який на той момент був спікером верхньої палати парламенту.

20 березня в інавгураційній промові Токаєв запропонував перейменувати столицю країни на Нур-Султан. Він також надав Назарбаєву найвищий ступінь відзнаки в Казахстані – звання народного героя.

Указ про перейменування Астани на Нур-Султан Токаєв підписав 23 березня.

Нинішній Нур-Султан до 1961 року мав назву Акмолинськ, із 1961-го до 1992 року – Цілиноград. 1992-го його перейменували на Акмолу, 1998-го – на Астану і зробили столицею Казахстану замість Алмати.

Контекст:

Позачергові вибори президента Казахстану відбулися 9 червня 2019 року. На пост президента претендувало дев'ятеро кандидатів. Переміг Токаєв, набравши понад 70% голосів. 12 червня він склав присягу президента Казахстану.

Починаючи з осені 2021-го Назарбаєв поступово втрачає вплив і посади в Казахстані. У листопаді 2021 року Назарбаєв ухвалив рішення покинути посаду голови партії "Нур Отан", передавши пост Токаєву "кроком, який демонструє єдність".

Під час протестів у Казахстані в січні 2022 року однією з вимог мітингувальників був повний вихід Назарбаєва із влади. 9 січня Назарбаєв вирішив передати посаду голови Ради безпеки республіки Токаєву. 28 січня Назарбаєв пішов із посади голови керівної партії "Нур Отан".

7 лютого Токаєв підписав закон, який позбавив Назарбаєва довічного головування у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану.

6 червня 2022 року в Казахстані провели референдум щодо внесення поправок до конституції, ініціатором якого став Токаєв. Провести політичні зміни він пообіцяв після масових протестів, які відбулися у січні по всій країні. Народ Казахстану підтримав поправки до конституції країни, які, зокрема, позбавляють Назарбаєва статусу "єлбаси" – "батька нації".