"Єлбаси сам ухвалив рішення передати посаду голови Ради безпеки президенту, оскільки добре усвідомлював, що заворушення і терор потребували оперативної, жорсткої та безкомпромісної відповіді від керівництва країни", – заявив Укібай.
Він підкреслив, що Назарбаєв і Токаєв "завжди були "по один бік барикад" і далі демонструють "монолітність державної влади".
"У цей складний час Нурсултан Назарбаєв закликає всіх громадян продемонструвати єдність та згуртованість нашого народу і підтримати нашого президента – Касим-Жомарта Токаєва у боротьбі з терористами та в нормалізації життя в Казахстані", – заявив речник.
Назарбаєв беззмінно очолював Казахстан протягом п'яти президентських строків – із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. Після відставки з президентського поста він зберіг за собою посаду голови керівної партії "Нур Отан", про передання якої нинішньому президенту Касим-Жомарту Токаєву оголосив лише в листопаді 2021 року, і пост голови Ради безпеки Казахстану, з якого Токаєв його усунув 5 січня.
У Казахстані підтримували культ особи Назарбаєва, йому надано титул єлбаси – "лідера нації".
Одна з вимог мітингувальників у Казахстані: "Старий, іди геть" – повне усунення Назарбаєва від влади.
ЗМІ писали, що під час протестів політик із сім'єю покинув країну, проте 8 січня прессекретар заявив, що Назарбаєв перебуває в столиці Казахстану і підтримує Токаєва.
Контекст
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Даних про жертв серед протестувальників не оновлювали із 6 січня – тоді МВС країни повідомляло, що серед учасників протесту 26 загинули та 18 було поранено. За даними МОЗ Казахстану станом на 6 січня, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб, приблизно 400 госпіталізували.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж стверджувала влада.
-1 Київ
