"Відео із цього саміту – останній запис, на якому є Назарбаєв", – зазначили журналісти.
Казахстанське видання Orda.kz повідомляє з посиланням на власні джерела, що Назарбаєв та його дочки зі своїми сім'ями покинули країну.
Офіційно інформації про від'їзд політика не підтверджено.
"Від початку політичної кризи в Казахстані ні офіційна влада, ні державні телеканали та ЗМІ не згадують імені Нурсултана Назарбаєва та членів його сім'ї. Не кажучи вже про те, що не повідомляють, де вони і що з ними", – зазначає видання.
Головна редакторка Orda.kz Гульнар Бажкенова також повідомила, що влада Казахстану перестала називати столицю країни Нур-Султаном в офіційних повідомленнях, тепер вони використовують слова "столиця Казахстану" або просто "столиця".
Назарбаєв беззмінно очолював Казахстан протягом п'яти президентських строків із квітня 1990 року до своєї відставки в березні 2019 року. Після того, як пішов із президентського поста, він залишив за собою посаду голови керівної партії "Нур Отан", про передання якої нинішньому президенту Касиму-Жомарту Токаєву оголосив лише в листопаді 2021 року, і пост голови Ради безпеки Казахстану, із якого Токаєв його змістив 5 січня.
У Казахстані підтримували культ особи Назарбаєва, йому надали титул єлбаси – "лідера нації".
Одна з вимог мітингувальників у Казахстані: "Старий, іди геть" – повне усунення Назарбаєва від влади.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану.
Незважаючи на це, протести у країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" в цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждало 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
-1 Київ
