"Загальна кількість угруповання колективних миротворчих сил може бути різною. У нас весь перелік частин, з'єднань, що входять до миротворчих сил ОДКБ, – приблизно 3,6 тис. Якщо треба буде – посилюватимемо угруповання у Казахстані", – повідомив він.
Зась додав, що географія розміщення залежатиме від рішень, які ухвалюватиме командувач контингенту на місці. Він підтвердив "РИА Новости", що військовослужбовці контингенту мають право застосовувати зброю у разі нападу на об'єкти, які вони охоронятимуть.
Наразі в ОДКБ офіційно не повідомили, скільки військовослужбовців скерують до Казахстану країни – члени організації. "Интерфакс" інформує, що до складу угруповання, доправленого до Казахстану, увійшли військові РФ, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану.
За неофіційними даними "Sputnik Армения", Єреван скерував до Казахстану приблизно 70 військовослужбовців. За інформацією "РИА Новости", Таджикистан скерував до цієї країни приблизно 200 своїх військових.
Парламент Киргизстану не зміг зібрати кворум на надзвичайному засіданні для обговорення скерування військових до Казахстану у межах місії ОДКБ. Кабмін країни закликав жителів із розумінням поставитися до ймовірного скерування киргизьких військових до Казахстану, а прессекретар президента Киргизстану Ербол Султанбаєв сказав, що у разі скерування військ до Казахстану вони не братимуть участі у діях проти громадян сусідньої країни.
Міністерство оборони Білорусі повідомляло в Telegram про скерування білоруських військових до Казахстану, не назвавши водночас їхньої кількості. Також невідома кількість російських військових, скерованих до цієї країни.
Контекст
Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні.
Точних даних щодо загиблих і постраждалих протестувальників влада країни не надає. 6 січня поліція Казахстану повідомила про те, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів загинуло 18 силовиків.
0 Київ
