"У країні оголошено надзвичайний стан, в Алмати відбувається зачистка бандитських елементів та екстремістів... Я думаю, протягом двох-трьох днів уся ситуація буде під контролем повністю. Усі регіони взяті під контроль, столиця поза небезпекою. Я сподіваюся, що наші правоохоронні структури до кінця доведуть роботу", – сказав Калетаєв.
Він зазначив, що, за останніми даними, із боку правоохоронців загинуло 13 людей. Водночас із боку мітингувальників повної інформації немає – "приблизно 200 людей звернулося до лікарень", додав Калетаєв.
За його словами, країни – учасниці Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) скерують до Казахстану до 3 тис. військовослужбовців.
"Наразі триває перегрупування військових сил у Казахстан. Очікується 3 тис. осіб із країн – членів ОДКБ. Вони будуть задіяні в охороні стратегічних об'єктів і великих держустанов... На першу вимогу керівництва країни сили ОДКБ залишать територію. Військові будуть із Вірменії, Узбекистану, Киргизстану, Росії", – розповів Калетаєв.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня її підвищили до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимкнули інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" в цій країні.
6 січня поліція Казахстану повідомила, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за даними правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
-1 Київ
