Парламент Киргизстану не зміг зібратися для обговорення скерування військ до Казахстану

Світ

Парламент Киргизстану не зміг 6 січня зібрати кворум і скасував засідання, на якому планували обговорити скерування військових до Казахстану у межах місії Організації Договору про колективну безпеку. Про це повідомило "Радио Азатты к".

Засідання перенесли на 7 січня.

Прессекретар президента Киргизстану Ербол Султанбаєв сказав, що у разі скерування військ до Казахстану вони не братимуть участі у діях проти громадян сусідньої країни.

"Киргизькі миротворці захищатимуть стратегічні об'єкти. Ми наголошуємо, що киргизькі війська не братимуть участі у будь-яких діях проти протестувальників у Казахстані", – уточнив він.

Журналісти зазначили, що, за конституцією Киргизстану, рішення про розміщення військових за межами країни ухвалюють голосами щонайменше двох третин депутатів парламенту.

Кабінет міністрів країни звернувся до громадян із закликом поставитися з розумінням до рішення скерувати військовий контингент до Казахстану, зазначило "Радио Азаттык". В уряді зазначили, що не планували втручатися у ситуацію, але після заклику про допомогу, що надійшов від влади Казахстану, не мають права відкинути його.

Президент Киргизстану Садир Жапаров після консультацій ініціював перед парламентом питання щодо скерування до Казахстану військових у межах місії ОДКБ.

6 січня перед парламентом Киргизстану провели мітинг проти скерування військових у Казахстан, повідомило агентство EPA.

Контекст

Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні.
Точних даних щодо загиблих і постраждалих людей, які вийшли на протести, влада країни не надає. 6 січня поліція Казахстану повідомила про те, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів загинуло 18 силовиків.