Світ

Саакашвілі назвав введення військ у Казахстан "точною копією" вторгнення СРСР до Угорщини і Чехословаччини

6 січня 2022, 21.23 Этот материал также можно прочитать на русском

Саакашвілі: Те, що зараз відбувається у Казахстані, є прямою збройною агресією РФ проти суверенної держави Фото: ЕРА

Колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі 6 січня у Facebook прокоментував ситуацію із введенням військової місії Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) у Казахстан.

"Те, що зараз відбувається у Казахстані, є прямою збройною агресією РФ проти суверенної держави. Це точна копія радянського вторгнення під прикриттям Варшавського договору до Угорщини 1956 року та Чехословаччини 1968-го. Закликаю Захід не обмежуватися нейтральними заявами, а стати на бік народу Казахстану!" – написав політик.

5 січня прессекретарка Білого дому Джен Псакі заявила, що Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією в Казахстані й закликають до спокою, мирних протестів та стриманості з боку влади.

Європейський союз 6 січня закликав поважати суверенітет і незалежність Казахстану на тлі скерування до країни миротворців у межах ОДКБ.

У листопаді 1956 року СРСР ввів війська в Угорщину під командуванням маршала Георгія Жукова. Радянські військові зустріли опір, на вулицях Будапешта відбувалися бої. Невдоволення угорців було придушене, у підсумку загинуло понад 2,5 тис. осіб.

У 1968 році війська Варшавського договору увійшли до Чехословаччини, найбільший контингент військових виділив Радянський Союз. Метою операції була зміна політичного керівництва країни і встановлення у Чехословаччині лояльного СРСР режиму. Жителі Чехословаччини не чинили жорсткого опору військовим. Під час вторгнення було вбито понад 100 осіб.

Контекст

Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні.
6 січня поліція Казахстану повідомила про те, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
МВС Казахстану заявило про вісьмох загиблих правоохоронців. ЗМІ писали про 13 загиблих поліцейських, двоє з яких – "з відсіченими головами".