Зазначено, що Лукашенко та Назарбаєв "докладно обговорили стан справ у Казахстані".
Назарбаєв востаннє з'являвся на публіці 28 грудня 2021 року у Санкт-Петербурзі (Росія), де проводили неформальний саміт СНД. Із часу початку протестів у Казахстані він ніяк не коментував те, що відбувається у країні.
Казахстанське видання Orda.kz повідомляло з посиланням на власні джерела, що Назарбаєв та його дочки зі своїми сім'ями покинули країну.
Згідно з інформацією російського телеканала "Дождь", у Казахстані з родичів Назарбаєва залишається лише його старший брат Болат.
Однією з вимог мітингувальників у Казахстані було повне усунення Назарбаєва від влади.
Назарбаєв беззмінно очолював Казахстан протягом п'яти президентських строків із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. Після того, як пішов із президентського поста, він зберіг за собою посаду голови Ради безпеки Казахстану, з якої 5 січня його змістив нинішній глава країни Касим-Жомарт Токаєв.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель. Незважаючи на це, протести у країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" в цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
-2 Київ
