Telegram-канал Mash опублікував відео з моментом знесення пам'ятника.
Щоб скинути його на землю, мітингувальники підігнали вантажівку.
Пам'ятник Назарбаєву встановили у Талдикоргані у 2016 році. Під час урочистої церемонії його відкриття тодішній акім (глава місцевого виконавчого органу державної влади) Алматинської області Амандик Баталов заявив, що завдяки Назарбаєву Казахстан зробив "безпрецедентний ривок у всіх сферах економіки" і став "символом добробуту і процвітання", повідомляло Kokshetau Asia.
За даними KZ.Media, загалом у Казахстані та за кордоном установили 15 монументів, пам'ятників або барельєфів Назарбаєва, також на його честь назвали понад 10 вулиць. Зокрема, погруддя Назарбаєва є в українському місті Кам'янське Дніпропетровської області, де політик навчався в училищі.
Назарбаєв очолював Казахстан із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. Після того, як пішов із президентського поста, він зберіг за собою посаду голови керівної партії "Нур Отан", про передання якої теперішньому президенту Касиму-Жомарту Токаєву оголосив у листопаді 2021 року.
Контекст
Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести у країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
+8 Київ
