Сили ОДКБ у Казахстані очолить російський генерал Сердюков, який керував окупацією Криму 2014 року

Світ

Керуватиме діями миротворчих сил Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) у Казахстані командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков. Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на офіційного представника міноборони Росії Ігоря Конашенкова.

Він зазначив, що строк дії місії у Казахстані обмежений, але не назвав конкретних дат.

За його словами, до перекидання російських військовослужбовців до республіки залучено 75 російських військово-транспортних літаків – Іл-76 та Ан-124, перекидання триває цілодобово.

У Казахстан скерували підрозділи 45-ї бригади спецпризначенців ПДВ, 98-ї повітряно-десантної дивізії ПДВ та 31-ї окремої бригади ПДВ. За словами Конашенкова, усі вони "пройшли спеціальну підготовку та мають реальний бойовий досвід".

Він повідомив, що російські військовослужбовці спільно із силовиками Казахстану вже "взяли під повний контроль" аеропорт Алмати. Також вони охороняють Генконсульство РФ та інші об'єкти.

Сердюков 2009 року став заступником командувача 5-ї загальновійськової армії Далекосхідного військового округу. Брав участь у першій і другій чеченських війнах.

Газета "Известия" називала Сердюкова, який служив навесні 2014 року першим заступником командувача військ Південного військового округу, "організатором блискучої операції" у Криму. "За його вказівкою і за його безпосередньою участю здійснювали планування агресії проти України, перекидання сил вторгнення на територію України та їхнього постачання", – ідеться у його досьє на сайті "Миротворець". 2017 року його занесли до санкційного списку РНБО.

Сердюкова призначили командувачем ПДВ РФ 4 жовтня 2016 року. З квітня до вересня 2019 року очолював угруповання російських військ у Сирії.

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув з посади голови Ради безпеки Казахстану першого президента Нурсултана Назарбаєва.
Незважаючи на це, протести в країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня по всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану відправлять 2,5 тисячі військовослужбовців із країн організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 працівників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.