"Сьогодні відбулося спільне засідання Маджлісі міллі [верхня палата] та Маджлісі намояндагон [нижня палата] парламенту Таджикистану, на якому було розглянуто лише одне питання та дано згода на використання збройних сил республіки Таджикистан за межами країни для виконання міжнародних зобов'язань Таджикистану", – ідеться у повідомленні.
Агентство не уточнює, куди відправлять таджицьких військовослужбовців, проте Таджикистан – член Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Увечері 5 січня рада ОДКБ на прохання президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва вирішила скерувати до Казахстану миротворчі сили.
На сайті об'єднаного штабу ОДКБ зазначено, що миротворчі сили організації – це спеціально підготовлений військовий, міліцейський (поліцейський) та цивільний персонал, а також сили і засоби, які надають члени ОДКБ. Для комплектування миротворчих сил держави – члени організації скеровують персонал відповідно до свого національного законодавства. Загальна чисельність контингенту – приблизно 3600 осіб.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести в країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась повідомив 6 січня, що контингент ОДКБ у Казахстані налічуватиме приблизно 2,5 тис. осіб і за потреби його можуть посилити. В ОДКБ офіційно не повідомили, скільки військовослужбовців скерують до Казахстану країни – члени організації. "Інтерфакс" повідомляє, що до складу угруповання, відправленого до Казахстану, увійшли військовослужбовці РФ, Білорусі, Вірменії, Таджикистану і Киргизстану.
За неофіційними даними "Sputnik Армения", Єреван відправив до Казахстану приблизно 70 військовослужбовців. За інформацією "РИА Новости", Таджикистан відправив до цієї країни майже 200 своїх військовослужбовців.
Парламент Киргизстану не зміг зібрати кворум на надзвичайному засіданні для обговорення скерування військових до Казахстану в межах місії ОДКБ. Кабмін країни закликав жителів із розумінням поставитися до можливого відправлення киргизьких військовослужбовців до Казахстану, а прессекретар президента Киргизстану Ербол Султанбаєв сказав, що у разі відправлення військ до Казахстану вони не братимуть участі у діях проти громадян сусідньої країни.
Міністерство оборони Білорусі повідомляло в Telegram про скерування білоруських військовослужбовців до Казахстану, не назвавши їхньої кількості. Також невідома кількість російських військовослужбовців, відправлених до цієї країни.
0 Київ
