Туреччина поки не погодила вступу Швеції в НАТО – Столтенберг

За його словами, членство Швеції в Альянсі – "у межах досяжності".

"Моя головна мета – домогтися узгодження цього питання до саміту [НАТО 11–12 липня у Вільнюсі (Литва)]", – сказав він, відповідаючи на запитання журналістів після переговорів із міністрами закордонних справ Туреччини та Швеції у штаб-квартирі Альянсу безпеки у Брюсселі.

За словами генсека, він проведе 10 липня у Вільнюсі зустріч із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом та прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.

Глава МЗС Швеції Тобіас Біллстрьом за підсумками зустрічі заявив, що його країна виконала вимоги, погоджені на переговорах із Туреччиною, включно із внесенням нового законопроєкту, який робить незаконним членство у терористичній організації, повідомляє сайт Альянсу.

"Ми сподіваємося й розраховуємо на позитивне рішення наступного тижня. Процес триває, і ми, звісно, дуже інтенсивно працюємо найближчими днями, щоб стати членом НАТО", – сказав він.

Про те, що парламент Угорщини відклав ратифікацію приєднання Швеції до НАТО до осені, 6 липня повідомили угорський депутат від опозиційної партії "Демократична коаліція" Агнеш Вадаї та агентство Associated Press.

"[Прем'єр-міністр Угорщини Віктор] Орбан не хоче голосувати щодо питання членства Швеції в НАТО наступного тижня. Слуга [президента РФ Володимира] Путіна!" – написала Вадаї у Facebook.

Контекст:

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.

Заявку Швеції в НАТО гальмують дві країни – Туреччина та Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не відбудеться, і зараз процес зупинився.

Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.

Анкара виступала проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.

4 червня у Стамбулі Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.