У Білорусі в поправках до конституції обмежили строк повноважень президента та гарантували йому недоторканність

Згідно з поправками, "президента, який припинив виконання своїх повноважень, не може бути притягнуто до відповідальності за дії, вчинені у зв'язку зі здійсненням президентських повноважень".

Після закінчення строку повноважень президент може стати довічним членом верхньої палати парламенту.

Також поправки вводять Всебілоруські народні збори як найвищий представницький орган народовладдя, який може змістити президента у разі систематичного або грубого порушення конституції, держзради чи іншого тяжкого злочину.

Зміни передбачають, що президентом можуть обрати громадянина Білорусії не молодшого за 40 років, який постійно проживає у країні щонайменше 20 років безпосередньо перед виборами, який не має і не мав раніше громадянства або посвідки на проживання іншої країни. У разі насильницької загибелі президента на території країни введуть надзвичайний або воєнний стан.

Крім того, у проєкті змін прибрали текст про без'ядерний та нейтральний статус Білорусі, додавши фразу: "Республіка Білорусь відкидає військову агресію зі своєї території стосовно інших держав".

Контекст:

ЦВК Білорусі заявляла, що референдум щодо поправок до конституції відбудеться у січні – лютому 2022 року.

Рішення про проведення референдуму ухвалили у відповідь на вимогу опозиції провести повторні вибори президента Білорусі. Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом країни, говорив, що спершу у країні треба змінити конституцію, і обіцяв, що її проєкт презентують до кінця цього року.

У липні конституційна комісія подала проєкт змін Лукашенку, але він повернув їх на доопрацювання.

Вибори у Білорусі відбулися 9 серпня минулого року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку у мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, у 2021 році протестна активність припинилася). За даними центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. людей. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз та США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів.