В Euroclear не відкидають, що можуть судитися з ЄС у разі конфіскації заморожених активів РФ

Урбен попереджає, що конфіскація – незаконна за міжнародним правом – послабить позиції Європи.

Генеральна директорка Euroclear зазначила, що дізналася про плани конфіскувати російські активи зі ЗМІ і її не проінформував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який мав намір створити механізм, щоб надати Україні €140 млрд, використовуючи заморожені російські активи, але без їх конфіскації. Ця пропозиція відтоді стала предметом інтенсивних дискусій, і рішення мають ухвалити глави держав і урядів ЄС на саміті Європейської ради 18–19 грудня, ідеться у статті.

Водночас Урбен не попередили, що саме вона "тримає ключі" від цих активів, наголошує ЗМІ.

За її словами, найважливіше для Euroclear – це надійність і довіра, а будь-який, навіть віддалено схожий на конфіскацію захід буде незаконним. Вона зазначила, що потрібно бути надзвичайно пильними і що конфіскація суперечила б міжнародному праву стосовно суверенних активів держави, а Росія тоді зможе подати позов.

Урбен не відкинула, що може розглянути можливість судового позову проти органів ЄС, якщо рада Euroclear вирішить, що її "фідуціарні обов'язки" під загрозою, а також додала, що наразі її команди ще не готували справи. Водночас із 2022 року Euroclear довелося значно розширити юридичний департамент – із 10 до майже 200 працівників, зазначає медіа.

Урбен обережно уникає політичних оцінок, наголошує видання, заявивши, що найкращий спосіб розв'язати це питання – мир.

Вона пояснила юридичні обов'язки Euroclear тим, що компанія заборгувала гроші Центральному банку Росії, і якщо гроші передадуть для кредиту Україні, то їй залишаться обов'язки повернення. А якщо санкції знімуть, Росія може будь-коли висунути вимогу про повернення €140 млрд, наголосила глава Euroclear.

Euroclear – не єдина установа, яка утримує заморожені кошти Центрального банку Росії. Такі активи є в Японії, Великобританії, Швейцарії та США. Загалом майже $300 млрд утримують у різних депозитаріях світу. Урбен пояснила, що, наприклад, Японія відкрито відмовилася від конфіскації, а інші країни мовчать.

Європейська влада із самого початку обмежилася використанням відсотків із заморожених російських активів, що становить €5 млрд на сьогодні, завдяки чому ЄС надав Україні кредит на €45 млрд, пишуть журналісти. Урбен попереджає, що конфіскація може підірвати довіру авторитарних держав і глобальних інвесторів, зменшивши інвестиції в Європу, а Росія може відповісти фінансовою відплатою.

Контекст:

10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.

23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно "репараційного кредиту" Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.

7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.

8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених російських активів для оборони України.

13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.