У Литві та Естонії назвали помилкою угоду між США і ФРН щодо "Північного потоку – 2"

Угода між США і ФРН щодо "Північного потоку – 2" "дорого коштуватиме", зазначив Ландсбергіс
Фото: EPA
Угода між США і ФРН щодо "Північного потоку – 2" – це помилка, яка "дорого коштуватиме". Про це 22 липня заявив у Вільнюсі міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, пише Delfi.

На думку дипломата, у країн Заходу ще є важелі, щоб домогтися для України вигоди від газопроводу, зокрема, умовою для його запуску могло б стати виведення російських військ із країни або надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО.

Якщо ж нічого не буде зроблено, то це буде "величезна перемога" для президента РФ Володимира Путіна і поразка передусім тих держав, які домовилися щодо "Північного потоку – 2", підкреслив Ландсбергіс.

За словами голови парламентської комісії із закордонних справ Естонії Марко Мігкельсона, угодою з ФРН США дають "зелене світло" для добудування газопроводу. Про це він написав у Facebook у четвер.

"Погроза пальчиком у бік Росії щодо України слабкіша, ніж гарантії безпеки, передбачені Будапештським меморандумом 1994 року", – зазначив Мігкельсон.

Він додав, що "США і Німеччина домовилися між собою про щось, що зачіпає інтереси безпеки союзників".

Контекст:

21 липня ФРН і США уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2", який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря.

Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії й закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).

Говорячи про домовленості між Берліном і Вашингтоном щодо "Північного потоку – 2", глава МЗС України Дмитро Кулеба 22 липня зазначив, що в документі є "одна фундаментальна проблема".

"Вона пов'язана з тим, що нам до сих пір незрозуміло, чи готова Росія виконувати свої зобов'язання і свою частину, коли йдеться про енергетичну безпеку України та збереження її ролі як транзитної держави. Америка з Німеччиною про щось домовилися, Польща з Україною теж про щось домовилися, але ми всі розуміємо, що головним бенефіціаром кризи, яку створив "Північний потік – 2", є Російська Федерація. Це головне запитання, на яке немає відповіді, і над ним потрібно працювати", – підкреслив Кулеба.

МЗС України опублікувало спільну заяву Кулеби і міністра закордонних справ Польщі Збігнєва Рау. У ній зазначено, що рішення про будівництво "Північного потоку – 2", схвалене 2015 року за лічені місяці після вторгнення Росії та незаконної анексії української території, створило і політичну кризу, і кризу у сфері безпеки, а також кризу довіри в Європі.

Кулеба і Рау наголосили, що "актуальні пропозиції щодо заповнення дефіциту безпеки, який утворюється, не можуть вважатися достатніми для ефективної мінімізації загроз, які створює "Північний потік – 2".

Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

12 липня президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель висловлював побоювання, що Україна може бути "відключена від транзиту газу, а також у цілому від газу" в разі запуску "Північного потоку – 2". Меркель сказала, що Україна для ФРН залишається країною для транзиту газу "навіть у випадку, якщо" Північний потік – 2 "буде добудовано".

В Офісі президента України (ОПУ) вважають, що шанси зупинити "Північний потік – 2" все ще є, а спекуляції на тему, що він вже майже готовий, перебільшено. В ОПУ заявили, що ситуація з "Північним потоком – 2" проясниться після зустрічі президента США Джо Байдена і Зеленського.