"У нас багато питань про те, як американо-німецька домовленість здатна знизити ризики, пов'язані з безпекою України та країн Центральної Європи через запуск "Північного потоку – 2". Ми будемо розмовляти зі США і Німеччиною з цього приводу", – сказав Кулеба.
За його словами, українська сторона хотіла б, "щоб формулювання в американо-німецькій заяві саме стосовно безпеки були сильнішими". Кулеба зазначив, що Україна презентує свою позицію стосовно домовленостей між ФРН і США після комплексного вивчення угоди, зокрема економічного блоку.
Водночас, за словами глави МЗС України, у документі є "одна фундаментальна проблема".
"Вона пов'язана з тим, що нам до сих пір незрозуміло, чи готова Росія виконувати свої зобов'язання і свою частину, коли йдеться про енергетичну безпеку України та збереження її ролі як транзитної держави. Америка з Німеччиною про щось домовилися, Польща з Україною теж про щось домовилися, але ми всі розуміємо, що головним бенефіціаром кризи, яку створив "Північний потік – 2", є Російська Федерація. Це головне запитання, на яке немає відповіді, і над ним потрібно працювати", – резюмував Кулеба.
21 липня Німеччина і США уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Крім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який спрямують на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.