У Німеччині розкритикували Ламбрехт через новорічний спіч про війну в Україні на тлі феєрверків. Лунають заклики відправити її у відставку з посади міністра оборони
Відео зняли на одній із вулиць Берліна під час святкування Нового року. Ламбрехт, яку, за оцінкою The Guardian, "ледь чутно" на тлі хлопків феєрверків, розмірковує про рік, що закінчився "війною, яка вирує у центрі Європи".
Міністерка оборони зізнається, що ця війна викликала у неї "багато особливих переживань" і привела до "безлічі зустрічей із великими й цікавими людьми", не згадуючи Україну і жертв російської агресії.
Німецька газета Tagesspiegel опублікувала коментар із заголовком "Ламбрехт більше не може бути міністром".
Видання пише, що після прослуховування промови глави міноборони ФРН складається враження, ніби повномасштабне вторгнення Росії в Україну для неї – "насамперед цікавий професійний досвід".
На черговій пресконференції представник міністерства оборони, зазначає The Guardian, відмовився коментувати "приватне відео", яке опублікувала Ламбрехт. Він лише підкреслив, що під час його створення "не використовували офіційних ресурсів".
Заступник лідера консервативної опозиційної групи ХДС/ХСС в парламенті Йоганн Вадефуль заявив газеті Süeddeutsche Zeitung, що відео Ламбрехт, яке "викликає тривогу", засвідчило, що, на його думку, "вона не підходить для посади, яку обіймає". Видання зазначає, що звернення міністерки оборони на тлі феєрверків і з такими акцентами поміщає розв'язану Росією війну в Україні у позитивний контекст – принаймні для самої Ламбрехт.
Видання Bild написало, що відео Ламбрехт "осоромило" Німеччину, і теж закликало до її відставки, а журнал Spiegel назвав звернення "недоречним і незручним". Spiegel також зазначив, що раніше Ламбрехт критикували за вихід із ладу німецьких БМП Puma, а скандал із відео, "ймовірно, загострить питання про те, чи підходить вона на посаду міністра".
Контекст:
Німеччина від початку війни у 2014 році надавала Україні фінансову допомогу, допомагала лікувати поранених українських військовослужбовців, але відмовлялася від надання зброї. Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року ФРН змінила свою позицію щодо постачання зброї до зон конфлікту і погодилася постачати озброєння в Україну.
ЗСУ, зокрема, вже отримали від Німеччини протитанкову зброю, самохідні гаубиці, зенітні самохідні установки Gepard, систему ППО, РСЗВ, а також каски, спорядження, намети та медикаменти.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц відмовився давати Україні танки Leopard.
Ламбрехт заявляла, що "бундесвер урізали у минулі роки" і через це запаси армії ФРН виснажено. За словами посадовиці, вона хотіла б надати Україні більше оборонної допомоги, але це неможливо.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв'ю ARD 11 грудня нагадав, що Німеччина пообіцяла Україні подальші постачання озброєння, але це не стосується бойових танків Leopard 2, про які неодноразово просили в Києві. Він зазначив, що "таке рішення ще не ухвалене, зобов'язань немає", але українська сторона "над цим працює". Водночас Україна "не розуміє лінію аргументації" ФРН, додав міністр.
Очільниця оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерман 27 грудня заявила, що вважає великою помилкою відмову Шольца передати Україні танки.