У "Белавиа" пояснили, що сталося з рейсом Мінськ – Барселона. У МЗС країни заявили про "повітряне піратство"
Авіакомпанія мала виконати регулярний рейс В2869 за маршрутом Мінськ – Барселона – Мінськ, але літак, зробивши кілька кіл, не зміг покинути повітряний простір Білорусі, наголосили ЗМІ.
Літак змушений був повернутися до Мінська через те, що Франція деактивувала план польоту, пояснили у пресслужбі.
"У "Белавиа" були всі дозволи на виконання цього польоту. Повітряне судно вилетіло з аеропорту за розкладом. Однак, як з'ясували трохи згодом, за три хвилини до зльоту авіаційна влада Франції в ручному режимі деактивували план польоту цього рейсу без повідомлення авіакомпанії", – ідеться в релізі.
Під час набрання висоти командиру передали цю інформацію через управління повітряного руху Польщі.
"Спроби змінити маршрут у повітрі з керуванням повітряним рухом Марселя до позитивного результату не привели. Навіть більше, французький диспетчер послався на усне розпорядження прем'єр-міністра Франції", – заявили у пресслужбі.
В авіакомпанії уточнили, що заборону на виконання рейсів Мінськ – Париж, надану раніше авіаційною владою Франції, спочатку не додали до заборони на проліт у повітряному просторі Франції. Оновлену заборону "Белавиа" надали сьогодні тільки о 15.16. До цього часу борт чекав у повітрі приблизно дві години, після чого повернувся до Мінська.
На борту повітряного судна Embraer 195 перебувало 54 пасажири.
Прессекретар МЗС Білорусі Анатолій Глаз у коментарі держагентству БЕЛТА назвав дії Франції "практично повітряним піратством".
"Можна, звичайно, як завгодно цинічно перекручувати й перекладати провину, але дійсність така, що літак із пасажирами на борту злетів і попри відсутність будь-яких обмежувальних заходів влади Іспанії авіаційні служби, передусім Франції, вже під час польоту закривають простір. Борт у підсумку змушений літати по колу. Зрозуміло, заздалегідь ніхто не попереджав", – заявив Глаз.
За його словами, більшість пасажирів на борту – громадяни ЄС, яких позбавили можливості дістатися місця призначення.
Ст. 87 Чиказької конвенції встановлює, що ухвалення обмежувальних заходів щодо авіапідприємств можливе тільки за рішенням ради ІКАО, підкреслив представник білоруського МЗС. "Наскільки нам відомо, жодних таких рішень рада не ухвалювала", – заявив він.
Контекст:
Винищувач білоруських ВПС 23 травня за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, підняли "для супроводу" літака Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення в Мінську стало повідомлення про мінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).
Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали Протасевича та його дівчину Софію Сапегу (в Мінську з літака зійшло ще кілька людей, в Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі).
Як розповіли пасажири, Протасевич запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. Коли його почали обшукувати й пасажири запитали в нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". Видання TUT.BY уточнило, що журналіста в Білорусі обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу, найсуворіше покарання за інкримінованими статтями – 15 років позбавлення волі (організація масових заворушень).
Протасевич увечері 24 травня записав відео, у якому сказав, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську й дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.
Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю з 26 травня. МЗС Білорусі надіслало Україні ноту протесту через це "обурливе рішення".