Вірменія подала позов проти Азербайджану до Міжнародного суду ООН через ситуацію в Нагірному Карабасі
Вірменія подала до Міжнародного суду ООН позов проти Азербайджану з вимогою дотримуватися Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації в Нагірному Карабасі. Інформацію про це 29 вересня опубліковано на сайті суду.
Єреван закликає азербайджанську сторону відмовитися "від вчинення будь-яких дій, прямо або побічно спрямованих на переміщення з Нагірного Карабаху етнічних вірмен, які залишилися". Позивачі вимагають, щоб у регіон допустили представників ООН і Червоного Хреста.
Вірменія також просить суд зобов'язати уряд Азербайджану визнати дійсними документи, видані "владою" Нагірного Карабаху (документи, які посвідчують особу, і документи на право власності), й "утриматися від вживання каральних заходів проти чинних або колишніх політичних представників чи військовослужбовців" невизнаної республіки.
Окрім того, вірменська сторона вимагає, щоб азербайджанська армія і силовики покинули цивільні об'єкти регіону, і наполягає на забороні знесення пам'яток вірменської культурної спадщини Нагірного Карабаху.
Контекст:
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. На міжнародному рівні Нагірний Карабах визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі стався наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, за даними ЗМІ, загинуло приблизно 7 тис. людей.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах із Вірменією та зовнішнім світом".
19 вересня 2023 року міноборони Азербайджану оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабасі з метою "відновлення конституційного ладу". За день, 20 вересня, "влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, регіон покинуть підрозділи армії Вірменії, а збройні формування "армії оборони Нагірного Карабаху" буде роззброєно. Видання "Кавказский узел" зазначило, що Азербайджан дістав контроль над регіоном унаслідок фактичної капітуляції Степанакерта.
28 вересня "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року.