Нагірний Карабах, якого так і не визнали. Регіон покинуло вже понад 70 тис. вірмен, чи буде кінець конфлікту між Баку і Єреваном? G

Передісторія конфлікту в Нагірному Карабаху

Територія Нагірного Карабаху розташована на Південному Кавказі, межує з Вірменією. На міжнародному рівні її визнано частиною Азербайджану. Станом на 2015 рік, чисельність населення невизнаної "республіки" становила 145 053 особи, з яких 144 683 – вірмени (99,74% від жителів).

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Відтоді конфлікт навколо регіону не припинявся, неодноразово переходячи у збройні сутички й широкомасштабні бойові дії. Наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця, спалахнув восени 2020 року. За даними ЗМІ, тоді загинуло приблизно 7 тис. людей.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти частину районів, після чого між країнами були нові загострення.

"Антитерористична операція" Азербайджану в Нагірному Карабаху 19–20 вересня та її результати

МЗС Азербайджану після початку "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху заявило 19 вересня 2023 року, що єдиним способом для досягнення миру і стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив того ж дня, що його республіка не має армії в Карабаху, а Вірменія не розпочинатиме бойових дій проти Азербайджану через ситуацію в регіоні.

Уже наступного дня, 20 вересня, "влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки оголосила про рішення припинити вогонь. Алієв у відеозверненні поінформував, що це сталося за посередництва держсекретаря США Ентоні Блінкена. Унаслідок "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху "велику частину армії вірменської держави, незаконно дислоковану на території Азербайджану і не виведену досі, попри зобов'язання, повністю знищено", додав він.

Згідно з домовленістю, російські миротворці покинуть Карабах. Також буде виведено підрозділи армії Вірменії, які залишалися. Крім того, було досягнуто згоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки й озброєнь із території Нагірного Карабаху. Азербайджан, зі свого боку, пообіцяв амністію для бійців Нагірного Карабаху, які складуть зброю.

За повідомленням "офісу омбудсмена" невизнаного Нагірного Карабаху (інформація станом на вечір 20 вересня, нових даних не публікували), у регіоні внаслідок "антитерористичних заходів" Азербайджану загинуло не менше ніж 200 осіб, ще понад 400 було поранено (серед цивільних загинуло 10 осіб, більше ніж 40 постраждало).

За даними МОЗ Азербайджану, під час операції загинуло 192 азербайджанські військові, 511 – поранено.

Помилково азербайджанські військові вбили п'ятьох російських військовослужбовців, ще одного вбили невстановлені особи, розповіли в Генпрокуратурі Азербайджану. ЗМІ зазначали, що серед загиблих у Карабаху росіян були заступники командирів миротворчого контингенту РФ у регіоні та полковник Центрального військового округу. Алієву довелося попросити вибачення у президента країни-агресора РФ Володимира Путіна через загибель російських військовослужбовців.

Затримання й арешт "глави уряду" невизнаного Нагірного Карабаху

27 вересня під час спроби в'їхати до Вірменії азербайджанські військові затримали колишнього "державного міністра" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки мільярдера Рубена Варданяна, його доправили в Баку в супроводі співробітників прикордонної служби. У соцмережах повідомляли, що Варданян, якого занесли до української бази пособників російської агресії "Миротворець", зробив невдалу спробу перетнути кордон у Вірменію в жіночому образі.

28 вересня суд заарештував Варданяна на чотири місяці, звинувативши у фінансуванні тероризму, створенні незаконних збройних формувань, а також у незаконному перетині держкордону Азербайджану.

Крім того, про рішення здатися владі Азербайджану 28 вересня у Facebook заявив радник Шахраманяна, колишній міністр закордонних справ невизнаної НКР Давид Бабаян.

Він зазначив, що його "занесено до чорного списку Азербайджану" і азербайджанська сторона вимагає його "прибуття до Баку для відповідного розслідування". Бабаян зазначив, що його неявка або втеча завдасть "найсерйознішої шкоди" народу, чого він "допустити не може".

Баку повідомив про план реінтеграції вірмен у Нагірному Карабаху, Єреван – про етнічну чистку

Після закінчення "антитерористичних заходів" Азербайджан запропонував вірменам Нагірного Карабаху план реінтеграції, його подробиць не повідомляють. Однак Алієв, анонсуючи зустріч із представниками вірмен у місті Євлах, говорив, що "всі їхні права буде забезпечено" – на освіту, культурні права, релігійні права, права на муніципальні вибори. Президент Азербайджану заявив про готовність країни до реалізації різних соціальних програм, будівництва інфраструктури в регіоні, пообіцявши "перетворити Карабах на рай".

В адміністрації Алієва вже анонсували проведення реєстрації вірмен, які проживають у Нагірному Карабаху, повідомило APA.

Водночас Пашинян 28 вересня заявив про проведення Азербайджаном "політики етнічної чистки" в регіоні. "Аналіз демонструє, що найближчими днями вірмен у Нагірному Карабаху більше не залишиться", – зазначив він на засіданні уряду. Станом на 20.00 загальна кількість вимушених переселенців становила 76 407 осіб, проінформувала прессекретарка Пашиняна Назелі Багдасарян, її цитує "Радіо Азатутюн".

"Влада" невизнаного Нагірного Карабаху повідомляла Reuters, що регіон, побоюючись переслідувань і етнічних чисток, хоче покинути 120 тис. вірмен.

У Баку обговорюють плани повернення азербайджанців до Степанакерта, проінформувало 26 вересня АРА.

Пошук нових союзників після провалу місії російських миротворців у Нагірному Карабаху

Вірменія входить до складу Організації Договору про колективну безпеку, провідною силою якого є РФ. Відповідно до ст. 7 статуту ОДКБ, держави-члени вживають спільних заходів щодо формування системи колективної безпеки й захисту, однак під час загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном у вересні минулого року ОДКБ не стала вводити війська в зону зіткнення. Після цього Вірменія відмовилася проводити на своїй території військові навчання ОДКБ. Також ходили чутки, що Вірменія має намір вийти з організації.

На початку вересня 2023 року, ще до проведення "антитерористичних заходів" Азербайджаном у Нагірному Карабаху, Пашинян визнав, що архітектура безпеки Вірменії "на 99,999%" була пов'язана з Росією, і назвав це стратегічною помилкою. На думку прем'єра Вірменії, російські миротворці в Нагірному Карабаху "провалили свою місію". "Вірменія ніколи не відмовлялася від своїх союзницьких зобов'язань і ніколи не зраджувала своїх союзників. Проте аналіз подій демонструє, що системи безпеки й союзники, на яких ми сподівалися протягом багатьох років, поставили собі завдання виставити напоказ нашу вразливість", – заявив Пашинян у телезверненні 24 вересня.

Про те, що Вірменія шукає нових союзників, продемонстрували спільні зі США військові навчання у вересні, зазначила ВВС. Водночас президент Вірменії Ваагн Хачатурян своїм указом відкликав постпреда країни Віктора Біагова у створеному РФ оборонному блоці ОДКБ.

Уже наприкінці місяця в листі, адресованому Пашиняну, про підтримку Вірменії заявив президент США Джо Байден. Вашингтон також узяв участь у врегулюванні конфлікту між Баку та Єреваном. Зокрема, 26 вересня відбулася телефонна розмова Блінкена й Алієва, під час якої президент Азербайджану запевнив, що в Нагірному Карабаху не буде подальших воєнних дій.

Примітно, що перші прямі переговори Пашиняна й Алієва про статус Нагірного Карабаху відбулися на початку червня за посередництва ЄС, а не РФ.

Глава російського МЗС Сергій Лавров, говорячи про Вірменію, яка, за його словами, "покладається на США", заявив 27 вересня, що Єревану "геополітично неможливо втратити Росію". У Держдепартаменті США того ж дня зазначили, що РФ упродовж останнього тижня не відіграла продуктивної ролі в ситуації в Нагірному Карабаху.

Чи закінчиться конфлікт і чи є "сприятливі можливості" для мирного договору Баку та Єревана?

Після оголошення саморозпуску невизнаної "республіки" місцевому населенню Нагірного Карабаху рекомендували ознайомитися з умовами реінтеграції, продемонстрованими Азербайджаном, щоб самостійно ухвалювати рішення про ймовірність залишитися в регіоні. З Баку було досягнуто домовленості про те, що буде забезпечено вільний, добровільний і безперешкодний проїзд жителів Карабаху, зокрема військовослужбовців, які склали зброю, зі своїм майном їхніми транспортними засобами Лачинським коридором до Вірменії.

У самій Вірменії після операції Азербайджану в Нагірному Карабаху відбулися антиурядові протести. Мітингувальники вимагали відставки Пашиняна через поступки Баку.

"Глибинний сенс подій, що відбуваються з нами протягом останніх років і навіть сьогодні, такий: чи буде Вірменія суверенною, вільною, демократичною державою чи переляканою окраїнною губернією? – заявив у посланні до народу 24 вересня Пашинян. – Уже практично відкрито і прозоро саме такий вибір ставлять у внутрішньополітичному полі Вірменії. І кожен громадянин має зробити вибір: він є учасником руху за захист незалежності або прибічником окраїнної губернії".

Напередодні, 23 вересня, Алієв підкреслив, що "склалися сприятливіші можливості" для підписання мирного договору між Вірменією та Азербайджаном. На 5 жовтня в Іспанії заплановано зустріч Пашиняна й Алієва. Водночас глава уряду Вірменії повідомляв, що угоди про мир з Азербайджаном на цій зустрічі не підписуватимуть.

Перемога Азербайджану минулого тижня, схоже, поклала край одному з десятирічних "заморожених конфліктів", які виникли після розпаду Радянського Союзу, написало Reuters. Як зазначила Al Jazeera, Нагірний Карабах припинив своє існування після 32 років і 26 днів невизнаної незалежності. В Азербайджані оголошення про припинення існування невизнаної НКР зустріли з радістю, там вважають, що конфлікт "точно" завершено, додав ЗМІ.

Водночас колишній президент Вірменії Вірмен Саркісян заявляв у жовтні 2020 року, що, якщо Азербайджан захопить територію Нагірного Карабаху, війна на цьому не закінчиться, "продовжиться війна розумів, війна історій, війна людських емоцій".

"У Вірменії люди вважатимуть, що це ще один геноцид, – підкреслив він. – Отже, є тільки один шлях: коли всі сторони домовляються про те, як жити далі".