"Вторинна мета". У ЄС підозрюють, що Бельгія може привласнювати доходи з активів РФ, заморожених у Euroclear – Politico

Країни ЄС звинувачують уряд прем'єр-міністра Барта де Вевера в недостатньому розкритті інформації про використання податків із цих заморожених активів, ідеться у статті.

Європейська комісія хоче, щоб 27 країн ЄС погодилися на переказ російських резервів у вигляді позики на відновлення і репарації для Києва під час важливого засідання Європейської ради 18 грудня, однак де Вевер чинить опір і ввечері 27 листопада посилив свою позицію, аргументуючи, що Бельгія буде відповідальною, якщо Москва вимагатиме повернення коштів.

П'ятеро дипломатів із різних європейських країн заявили, що Бельгія, імовірно, має "вторинну мету", утримуючи російські гроші через податки, які вони приносять. Дипломати наголосили, що Бельгія порушує міжнародне зобов'язання, узяте торік, щодо розкриття того, як використовують податки із заморожених резервів, котрі мали йти Україні. Дипломати зазначили, що гроші досі внесено до національного бюджету Бельгії, що ускладнює визначення, чи виконує країна свої зобов'язання перед Києвом. Бельгія рішуче заперечує будь-які порушення.

Якщо Бельгія й далі відкладатиме переказ коштів Києву, дипломати попередили, що інші країни ЄС на зустрічах перед самітом Європейської ради дедалі частіше ставитимуть запитання про те, чи отримує Бельгія прибуток із податків або затримує виплати Україні. Також сумніви виникають щодо того, чи підтримує Бельгія Україну коштом звичайних податкових надходжень, як інші європейські країни, чи спирається лише на податки із заморожених російських активів, ідеться у статті.

Старший дипломат ЄС заявив, що, "з огляду на це затягування, виникає запитання, чи справді зрозуміло, що на кону стоїть безпека Європи" і, "враховуючи дані, є сумніви, чи виконує Бельгія обіцянку передати Україні додаткові податкові надходження".

Хоча гроші важко відстежити, дипломати використовують дані таких джерел, як Інститут Кіля, який оцінює загальний внесок Бельгії для України від початку війни до 31 серпня 2025 року у €3,44 млрд, наголошує видання. За його інформацією, для порівняння, податок із російських активів 2024 року становив €1,7 млрд.

Бельгійський уряд відкинув критику дипломатів, заявивши, що всі податкові надходження від російських резервів у банку Euroclear у Брюсселі "спеціально призначені" для Києва. Прямої відповіді щодо того, чи всі кошти вже спрямували, не надали, зазначає ЗМІ.

Бельгійський посадовець зазначив, що уряд Бельгії зобов'язався передавати всі корпоративні податки від процентних доходів із заморожених російських активів у Euroclear на підтримку України, станом на 2025 рік ці доходи оцінюють приблизно в €1 млрд.

Бельгійський уряд також наголосив, що гроші, передані Україні, надходили із джерел федерального уряду Бельгії, окрім податків з активів.

"Додатково до використання корпоративного податку на надприбутки, який повністю йде на військову підтримку України, бельгійський федеральний уряд із 2022 року надав приблизно €1 млрд на військову та іншу допомогу Україні", – ідеться в заяві.

Оскільки російські активи зберігають в Euroclear, бельгійський уряд стягує 25% корпоративного податку на прибуток від відсотків цих активів. За словами посадовця, це фінансування повністю призначене для України і йде на надання військової підтримки, а також на обмежену цивільну допомогу, як-от автомобілі швидкої допомоги.

Частина роздратування серед союзників Бельгії в ЄС полягає в тому, що цю непрозорість мали врегулювати ще торік, підкреслює медіа.

2024 року кілька західних країн звинуватило бельгійський уряд у використанні частини податкових надходжень від активів для покриття звичайних бюджетних потреб, нагадали журналісти. У відповідь попередній уряд Бельгії пообіцяв переказати податки у фінансовий інструмент ЄС і G7 для України, але Бельгія так і не виконала обіцянки. На запитання, чому не використовують спеціального інструмента для прозорості коштів, уряд не відповів, наголошує Politico.

Другий старший дипломат ЄС, критично налаштований щодо Бельгії, пояснив, що податкові надходження вже входили до їхнього державного бюджету й "вони не хотіли їх віддавати".

Контекст:

10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.

23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно "репараційного кредиту" Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.

7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.

8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених російських активів для оборони України.

13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.

15 листопада очільниця бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, Валері Урбен заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.