Загроза вибуху бомби на борту літака з Протасевичем, який примусово посадили в Білорусі, була свідомо неправдивою – звіт ICAO

"Оскільки ні бомби, ні доказів її існування не виявили під час перевірки перед вильотом в Афінах (Греція), а також після різних обшуків літака в Білорусі та Литві, вважають, що загроза вибуху бомби була свідомо неправдивою", – ідеться у звіті.

У ICAO зазначили, що повідомлення свідомо неправдивої інформації, яка ставить під загрозу безпеку повітряного судна в польоті, є правопорушенням згідно з Монреальською конвенцією.

"Група не змогла приписати скоєння цього акту незаконного втручання будь-якій особі чи державі", – зазначено в документі.

У звіті також ідеться, що білоруська влада не співпрацювала з експертами організації і не надавала інформації, а частини матеріалів, які могли б допомогти в розслідуванні, не залишилося.

У документі зазначено, що організація "не може підтвердити" заяву Білорусі про те, що між аеропортом Мінська та білоруською авіадиспетчерською службою відбулася телефонна розмова, у якій повідомляли про загрозу вибуху, оскільки експертам не надали запитуваної інформації. Також представники ICAO не змогли зустрітися та опитати білоруського авіадиспетчера, який чергував у день інциденту. Влада країни заявила, що він не вийшов на роботу після літньої відпустки і в них немає інформації про його місцеперебування.

У звіті йдеться, що деякі держави, які мають стосунок до цієї події, "звернулися до інших держав з офіційними запитами щодо інформації та допомоги у зв'язку з кримінальними та іншими розслідуваннями цієї події".

"Такі розслідування могли б допомогти у встановленні будь-яких відсутніх фактів, які стосуються цієї події", – заявили в ICAO.

На 31 січня призначено засідання представників ради ICAO, до якої входить 36 країн. На ньому розглянуть звіт, після чого обговорять подальші дії щодо Білорусі. Того самого дня розглянуть і запит Білорусі, яка вважає незаконними обмеження та санкції, накладені на неї іншими державами за примусове приземлення рейсу.

Контекст:

Літак Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, 23 травня 2021 року здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). Для "супроводу" літака за дорученням Олександра Лукашенка, який перебуває при владі у країні, підняли винищувач білоруських ВПС. Після приземлення літака затримали білоруського журналіста Романа Протасевича, який летів цим рейсом, і його дівчину, росіянку Софію Сапегу.

Офіційно відомо, що Протасевича обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі: розпалювання соціальної ворожнечі й розбрату, організація масових заворушень, організація групових дій, які грубо порушують громадський порядок. Сапезі висунули обвинувачення за сімома статтями: про розпалювання соціальної ворожнечі та розбрату, про організацію насильства та погроз щодо силовиків, чиновників, суддів; перешкоджання роботі журналістів, а також про незаконний збір та розповсюдження приватної інформації і персональних даних.

25 червня Слідком Білорусі повідомив, що Протасевич та Сапега уклали досудову угоду зі слідством. З огляду на це, "слідство вважало можливим" змінити їм запобіжний захід на домашній арешт.

Літак стояв в аеропорту Мінська понад шість годин. Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомляв, що всього на борту перебував 171 пасажир із 18 країн.

Виконавчий директор Ryanair Майкл О'Лірі заявив, що вимушене приземлення в Мінську – це "захоплення і піратство, спонсоровані державою".

У зв'язку з інцидентом низка країн ввела санкції щодо Білорусі, а також обмеження на авіасполучення з Білоруссю. Кабмін України з 26 травня ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю, а з 29 травня заборонив білоруським літакам використовувати повітряний простір України.