Екс-глава "Укрспецекспорту" Бондарчук: У ГПУ моєю справою займаються 44 слідчі та 17 прокурорів, а розстрілами на Майдані – 35 слідчих
Колишній директор "Укрспецекспорту" Сергій Бондарчук, якого підозрюють у заволодінні майже $7,4 млн і який із 2014-го проживає в Лондоні, розповів в інтерв'ю "ГОРДОН", чому Великобританія відмовила Генпрокуратурі в його екстрадиції, Інтерпол зняв із розшуку, а "завдяки генпрокурору Юрієві Луценку" почалася процедура оформлення політичного притулку, чому побоюється, що його може викрасти Служба зовнішньої розвідки, як пов'язаний із нардепом від Опозиційного блоку Сергієм Льовочкіним і чому вважає спілкування із впливовими діячами часів Віктора Януковича "гігієнічнішим", ніж із нинішньою українською владою.
Майже чотири роки тому, у січні 2015 року, Генеральна прокуратура України оголосила підозру колишньому генеральному директорові Державної компанії з імпорту й експорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" Сергію Бондарчуку. Обвинувачення було висунуто за двома статтями Кримінального кодексу – ч. 5 ст. 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки). Генпрокуратура стверджує, що колишній посадовець незаконно заволодів $7,428 млн держкомпанії. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
У лютому того самого року Бондарчука оголосили в загальнонаціональний, а в червні 2015-го – у міжнародний розшук. На момент оголошення підозри екс-глава "Укрспецекспорту" перебував у службовому відрядженні в Лондоні, в Україну повертатися відмовився і попросив у Великобританії політичного притулку. Улітку 2018-го англійський суд відмовив Генпрокуратурі України в екстрадиції Бондарчука, а Інтерпол зняв екс-чиновника з міжнародного розшуку.
46-річний Сергій Бондарчук, випускник Київського вищого загальновійськового училища імені Фрунзе та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за часів президентства Віктора Ющенка п'ять років очолював "Укрспецекспорт". До цього, у першій половині 90-х, служив у СБУ, а у 2002–2005 роках був народним депутатом від фракції "Наша Україна". В інтерв'ю "ГОРДОН" Бондарчук звинуватив українську владу в "політичному переслідуванні" та "фальсифікації справи", розповів, чому за нього вступилися одіозні діячі часів президентства Віктора Януковича, і пояснив, чому побоюється з'являтися в українському консульстві в Лондоні.
Коли пан Луценко радів у себе у Facebook моєму "арешту", він навіть не зрозумів: завдяки йому запустили процедуру оформлення мого політпритулку у Великобританії
– У березні минулого року генпрокурор Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що в Лондоні "був узятий під арешт ще один "герой" України" Сергій Бондарчук. Менше ніж за півтори години після цього ви опублікували свої фотографії з лондонського ресторану, додавши до них підпис: "Юрію Віталійовичу... зараз у нас у тюрмі час обіду". Віддаю належне вашому тролінгу, але все-таки 15 березня 2017 року британська поліція вас затримала чи ні?
– Пан Луценко в нас не генеральний, а піар-прокурор, і міністром внутрішніх справ був таким самим. На тлі постійних невдач свого відомства він вирішив попіаритися й на мені. Мене це дуже здивувало, бо в моєму списку людей, які беруть участь у злочинній групі і переслідують мене з політичних мотивів, Юрія Віталійовича до його поста у Facebook не було.
Ми з Луценком доволі давно знайомі, я підтримував його, коли він сидів у в'язниці, але його спроба потанцювати на моїх кістках дуже дивна. Тепер можу дозволити собі сказати: із креативом та інтелектом у наших товаришів дуже слабенько.
– Вас британська поліція затримувала чи ні?
– Нічого спільного з арештом в українському розумінні цього слова – маски-шоу, мордою в асфальт, руки за спину і наручники – не було.
– А що було?
– Документи на мою екстрадицію було надіслано в Лондон у липні 2015-го, за півроку після початку кримінального провадження. Але ще у квітні 2015-го, щойно завершивши навчання в Defence Academy of the United Kingdom, я попросив у Великобританії політичного притулку.
Для оформлення політпритулку важливо було отримати документи з Генпрокуратури України. Ми з адвокатами не могли їх отримати, поки не відкриють кейс про екстрадицію. І коли пан Луценко радів у себе у Facebook моєму "арешту", він навіть не зрозумів, що завдяки йому ми отримали всі документи, із якими могли запустити повноцінну процедуру оформлення політичного притулку.
До речі, коли я звернувся по політпритулок, мої адвокати поінформували владу Великобританії та Інтерпол, що їхній клієнт, Бондарчук Сергій Васильович, проживає за такою ось адресою в Лондоні і готовий до співпраці з британськими державними органами.
У березні 2017-го мені зателефонували мої адвокати: "Сергію, вітаємо, процедуру екстрадиції відкрили, потрібно з'явитися в будь-який час у будь-який найближчий поліцейський відділок". 15 березня о 9 ранку я прийшов у поліцейський відділок, там оформили документи згідно з процедурою екстрадиції, узяли у мене ДНК і спробували взяти відбитки пальців.
– Як це "спробували"?
– З огляду на певні обставини у мене немає відбитків пальців.
– Тобто?
– Довга історія, але якщо коротко: під час роботи в "Укрспецекспорті" я раптом дуже сильно захворів, було уражено підшкірно-жировий шар, а з моїх пальців неможливо зняти відбитки. Загалом, ми з адвокатами заповнили документи в поліцейському відділку, сіли у звичайний автомобіль і разом з офіцерами поліції поїхали у Вестмінстерський суд, де було розглянуто питання моєї екстрадиції. За кілька годин я був вільним. І це саме те, що пан Луценко голосно назвав моїм "арештом".
На моєму рахунку в українському банку лежить $12 млн. Із цієї суми протягом багатьох років я отримую дивіденди, приблизно мільйон доларів на рік
– Ви не просто "за кілька годин були вільні", суд відпустив вас під заставу 75 тис. фунтів стерлінгів, а це майже 2,7 млн грн.
– Інформація неточна.
– Уточнюйте.
– Застава була не 75, а 70 тис. фунтів. У липні 2018 року Вестмінстерський магістратський суд Великобританії відмовив Генпрокуратурі в моїй екстрадиції, оскільки вважав справу проти мене в Україні політично мотивованою. Заставу мені вже повернули. Повернули більше, ніж я вносив. Думаю, це відсотки, які нараховує банк, якщо гроші на депозиті. Мені повернули 70 тис. 40 фунтів.
– Мене більше цікавить, звідки в колишнього українського чиновника, який із 2014-го проживає із сім'єю в Англії, такі гроші на внесення застави?
– Якщо можна, я договорю: також рішенням суду мені частково оплатили адвокатів і на 100% сплатили все, що пов'язано з експертами та судовими витратами. Такий закон Англії. А решту, зокрема моральні витрати, заплатять ГПУ й окремі громадяни, які вступили у злочинну змову.
– Сергію Васильовичу, звідки у вас такі гроші на заставу?
– Доповідаю: у моїй біографії був період бізнес-діяльності. Відразу обмовлюся: бізнес ніколи не був пов'язаним ні з бюджетними потоками, ні з управлінням держвласністю, ні з приватизацією, ні з грошима Нацбанку тощо. Тобто до державних грошей я не мав жодного стосунку.