Що робити, якщо гроші закінчаться, а карантин – ні? Відповідають власники піцерій і турагентств, програмісти, продюсери, співаки та художники G

За даними Центру громадського здоров'я станом на 10.00 1 квітня, в Україні лабораторно підтверджено 669 випадків інфікування COVID-19, 10 осіб одужали, 17 померли
Фото: Depositphotos.com

В Україні третій тиждень триває карантин, запроваджений через поширення коронавірусної інфекції COVID-19. Не працюють навчальні заклади, торговельні центри, магазини (окрім продуктових та аптек), ресторани, кав'ярні та бари, спортивні зали, салони краси й нічні клуби, припинено авіасполучення та внутрішні пасажирські перевезення. Обмежувальні заходи будуть діяти до 24 квітня, але вже з'явилася інформація про ймовірне продовження до 15 травня. Видання "ГОРДОН" запитало представників малого та середнього бізнесу, що вони будуть робити, якщо карантин затягнеться на кілька місяців.

Що робить наша держава для підтримки малого та середнього бізнесу в умовах карантину? Нічого!

Леонід ОСТАЛЬЦЕВ, засновник піцерії Veterano Pizza та групи компаній Veterano Group, учасник АТО. Фото: Leonid Ostaltsev / Facebook

– Що будемо робити, якщо карантин знову продовжать? Будемо адаптовуватися, брати кредит, шукати всі можливості, щоб залишатися на плаву. Наприклад, ми вже запустили доставку піци – те, чого раніше в нас не було, навіть у моїй першій піцерії на Софіївській. Поки грошей із доставки піци вистачає виключно на те, щоб оплатити комуналку і виплатити зарплату третині співробітників, яких поки можемо задіяти в роботі. І все. Іноді працюємо в мінус, іноді – в нуль, але хоча б маємо можливість платити людям зарплату, залучати їх до роботи.

У цій історії постраждали всі без винятку. Немає жодної категорії населення – ні бідних, ні багатих, ні супер-багатих – яка б не відчула на собі наслідків епідемії і карантину. Усі зазнають лиха. Єдине, ті, у кого є гроші, – можуть терпіти не з такими катастрофічними наслідками порівняно з тими, у кого грошей немає. От і вся різниця. Але погано всім.

Що робить наша держава для підтримки в таких умовах малого та середнього бізнесу? Що конкретно робить для мінімізації наслідків через введення карантину? Наразі нічого. Для бізнесу не зробили взагалі нічого! Кажете, що скасували ЄСВ (єдиний соціальний внесок. – "ГОРДОН") на час карантину? Вибачте, але це всього 1800 грн на місяць, про що тут узагалі говорити?! Це навіть не дитячий садок, це нам плюнули в обличчя і сказали: заберіть-розпишіться.

Знаєте, малий і середній бізнес в Україні – це люди, які у принципі завжди саме виживають. Тому що тут мати бізнес – це апріорі бути поза законом. Працювати на 100% за законом у нашій країні малому і середньому бізнесу математично неможливо.

Що далі? Зараз довгострокові плани будувати складно. Ніхто не знає, що буде, наскільки ще продовжать карантин і які наслідки будуть для світової економіки. Утім, уже зараз очевидно, що наслідки будуть негативними. Але! Після закінчення будь-якої кризи відкриваються нові можливості, відбувається миттєве зростання. Тому зараз головне – протриматися максимальну кількість часу на плаву. Щойно все закінчиться – відразу почнеться економічне зростання. Я в цьому впевнений. Це закономірності, підтверджені загальносвітовим досвідом.

У нас малий бізнес, а отже, немає фінансової подушки

Катерина АНДРЕСЮК, засновниця турагентства M&K Travel. Фото: Katerina Andresyuk / Facebook

– Я все-таки сподіваюся, що карантин ненадовго і незабаром закінчиться. Хоча, якщо врахувати, як більшість наших людей "дотримується" карантину, є варіант, що його продовжать і після 24 квітня. Я працюю у сфері туризму, вона відновиться в останній момент, коли і карантин, і пандемія закінчаться.

Через епідемію наш бізнес скоротився не просто до нуля, але навіть пішов у мінус, оскільки ми робимо повернення під час відмови від туру. У нас малий бізнес, а отже, немає фінансової подушки, поточні потреби оплачували із зароблених коштів. І заощаджень у сейфах теж немає. Поки живемо на особисті кошти, якщо буде зовсім погано, родичі в біді не покинуть.

Скільки зможемо протриматися в умовах карантину? Поки не підраховували, якщо чесно. Я максимально заморозила всі свої оплати. Офіс у нас не в оренді, а особистий, тобто тут особливих витрат не буде. Інтернет я там вимкнула, світлом користуватися не будемо. Тобто у мене витрати знизилися до мінімуму, але, звісно, ми платимо зарплату найманому працівнику. Нас двоє власників плюс наймана працівниця. Поки ми її відправили в повністю оплачувану відпустку. Далі будемо дивитися за обставинами.

Що робити зараз? Найімовірніше, буду перепрофільовуватися, шукати способи заробити інакше. Можливо, пройду курси, вивчуся на ІТшника, щоб була можливість працювати онлайн. Інших варіантів поки не бачу. Якщо чесно, далекосяжних планів ми ще не будували. Сподіваюся, у нас повториться сценарій тих країн, де поширення коронавірусу вдалося припинити за кілька місяців. Я поки не готова вірити, що це може тривати, наприклад, до осені.

Якщо карантин триватиме до осені, прості люди, звісно, не виживуть. Як бути – не знаю

Володимир БЕБЕШКО, продюсер. Фото: Владимир Бебешко / Facebook

– Що буду робити, якщо гроші на життя закінчаться, а карантин – ще ні? По-перше, я подбав про те, щоб у мене не було орендованого офісу. Моє підприємство – музична студія – розміщується у мене вдома, я давно оренди не сплачую. По-друге, я пенсіонер, одержую за всі свої заслуги від держави аж 1600 грн. І дуже цим "задоволений", так і напишіть. Живу економно, скромно, розтягую пенсію на місяць на харчування.

Насправді, у карантині є свої переваги. Тому що зараз для всього шоу-бізнесу – який трошки зажерся і не цінував, що у нього було – є можливість відпочити, заспокоїтися й усвідомити, що вони робили і як поводилися. І зайнятися дійсно творчістю, готуючись до закінчення карантину. Хоча, коли карантин закінчиться, концерти однаково не почнуться, тому що в людей не буде на це грошей.

Що робити? Не піддаватися паніці, а міняти профіль. Зараз багато популярних музикантів може дуже добре заробляти онлайн на Instagram, YouTube, на переглядах і рекламі. Це теж один із виходів. Головне – толерантніше одне до одного ставитися, підтримувати оточення. Треба, щоб відбулася переоцінка цінностей. Не цінували минуле життя, скаржилися, їздили на природу і гидили, не прибирали за собою сміття? Ось природа і збунтувалася.

Якщо карантин триватиме до осені, прості люди, звісно, не виживуть. Як бути – не знаю. Розраховувати на допомогу держави не доводиться. Розраховувати треба тільки на себе самого. Знаю, як живе молодь: сьогоднішнім днем, не думаючи, що буде завтра. Настав час зупинитися і задуматися. Я розумію, що панчохи із купюрами в загашнику на чорний день – це стара совкова традиція, але вона ще нікому не завадила. Найбільше боюся, що у когось панчохи скінчаться раніше, а у когось – пізніше. І перші можуть вдатися до беззаконня, щоб здобути собі на хліб. А це вже кримінал. Ось цього розвитку подій боюся найбільше.

У мене є город, сад, будемо займатися сільським господарством

Павло ЗІБРОВ, співак, народний артист України. Фото: Владимир Бебешко / Facebook

– Нам усім потрібно якийсь час просто протриматися. Ми вже два тижні живемо на дачі. У нас є шматочок городу, тому якісь запаси є. У льоху є картопля і буряк. Якісь гроші залишилися – дістаємо з-під подушки. А так у принципі ситуація непроста.

Великих заощаджень немає. Останні два роки я активно вкладався в шоу-бізнес, у свій театр, оркестрівки, кліпи, колектив. У березні ми зарплати людям видали і відправили всіх у відпустки. Залишили тільки офіс-менеджера наглядати за театром.

Упевнений, що настане літо, коронавірус вщухне і ми потихеньку почнемо знову заробляти. Ніхто ж не скасовує днів народження, ювілеїв, весіль, може, і концерти зможемо проводити. Дай Боже, на хліб заробимо. Якщо ні, що робити. У мене є город, є сад, будемо займатися сільським господарством. Я вже цілий тиждень працюю в саду, обрізаю дерева і чагарники. Усе добре перезимувало. Дружина Марина квітами займається. У нас у ставку є карасі, збираюся запустити ще товстолоба й білого амура. Залишилося тільки десь гарний самогонний апарат узяти (сміється). Будемо виживати.

Вірус не дивиться на статус, гаманець, талант. Може, наші мільйонери раптом занепокояться і зрозуміють, що медицину потрібно розвивати у власній країні

Євген СЕМЕНЮК, художник. Фото: Evgen Semenyuk Artist / Facebook

– Страшно, загалом, не те, що гроші закінчаться. Доволі часто у художників бувають ситуації, коли гроші від одного замовлення вже закінчилися, а нових надходжень немає і незрозуміло, коли будуть. У мене такі ситуації виникали не один раз протягом усієї моєї творчої кар'єри. Не звикати. Але в період кризи, коли залучений увесь світ, це питання особливо актуальне. Адже художник не виробляє предметів першої необхідності. Як правило, він націлений на доволі забезпечених людей.

Якщо художник не займається бізнесом, не пов'язаним із живописом, не має посади в театрі чи музеї, а заробляє на життя виключно продажем своїх картин або скульптур, для нього нинішня ситуація доволі серйозна. Нехай в Україні в людей немає потреби купувати картини, але раніше були закордонні замовлення. А тепер криза торкнулася всього світу і продаж картин поставили на паузу.

Галереї переносять виставки та аукціони до кращих часів. Думаю, ринок мистецтва доволі довго штормитиме. Продажі впадуть і ціни теж. Уряди розвинених країн це розуміють і збираються допомагати митцям. У тій самій Німеччині мої колеги художники-фрілансери отримають на найближчі шість місяців сертифікат із безробіття і фінансову допомогу. У нас такого немає.

І ще один момент зараз мене дратує найбільше. Потрапити у звичайну українську лікарню під час епідемії, коли в тебе немає грошей, із якимось банальним апендицитом. А в лікарні не працюють рентген-апарати, вікна не зачиняються через їхню давнину, нікому брати кров, медсестри всі зайняті або вдають, що зайняті, а ти в екстреному стані маєш із третього поверху йти на перший і за свої гроші купувати все, аж до ліків, крапельниць, катетерів, голок, рукавичок, лейкопластиру. Це ось це найбільший страх.

Але, може, все відбувається не так погано. Для екології зниження людської активності вже плюс, у Венецію повернулися дельфіни. І для соціальної активності є плюси. Вірус не дивиться на статус, гаманець, талант тощо. Наші депутати, бізнесмени, мільйонери раптом занепокояться і, може, зрозуміють, що медицину потрібно розвивати у своїй власній країні, а не спонсорувати охорону здоров'я Швейцарії, Австрії, Ізраїлю, Німеччини. У всякому разі я хочу сподіватися, що у наших лікарнях, нарешті, полагодять хоча б вікна та санвузли.

Вагома частина клієнтів або на паузі, або припинила замовлення. Пандемія і карантин торкнулися всіх

Олексій ЛЯБІХОВ, інтернет-підприємець, керівник агентства SEO seoreshenie.com. Фото: Алексей Лябихов / Facebook

– Уявлення, що на програмістах та ITшниках карантин не позначився, – помилкове. Суджу насамперед за своїми західними клієнтами: дуже багато з них поставило співробітництво на паузу, щонайменше до наступного місяця. Деякі замовники вже зараз думають зменшити витрати на програмний супровід. Я спілкуюся з колегами, які теж переважно працюють з іноземними клієнтами. Та сама ситуація: переважна частина клієнтів, приблизно 15–20%, або на паузі, або припинила замовлення. Загалом, пандемія і карантин торкнулися всіх.

Щодо тези, що через карантин багато бізнесів волею-неволею перейде в онлайн, а отже, у програмістів точно будуть замовлення... З одного боку, так, але з іншого – зарубіжні клієнти і так поголовно в онлайні. Що стосується українського ринку – так, імовірно, багато хто буде опановувати онлайн-сервіси. Тут ми відстаємо від розвинених країн, за найскромнішими оцінками, років на п'ять. За кордоном усе давно в онлайн: і продажі, і медицина, і юридичні послуги, і дрібні локальні сервіси, на зразок лагодження замків та дверей.

Є ймовірність, що в онлайн-сервісах з'явиться більше грошей, оскільки багато хто захоче краще рекламуватися, щоб одержати конкурентну перевагу. Але це теж сумнівно. На Заході вміють рахувати гроші і розуміють: якщо всі на карантині, отже, у всіх не буде притоку грошей. Лізти під матрац і діставати грошові запаси, щоб кинути їх на рекламу онлайн-сервісів, для них поки не раціонально.

Що робити, якщо карантин продовжать до осені? Проблем із закриттям безпосередньо офісу поки немає, оскільки в мене всіх співробітників ще два тижні тому було переведено на роботу у дистанційному режимі, із дому. Ми в такому форматі ще не працювали, доводиться адаптовуватися. Ступінь контролю та комунікацій усередині команди, безперечно, знизився. Коли ми всі були в одному офісі, було набагато швидше. Поки що це єдиний мінус.

Наскільки поточна ситуація вплине на бізнес у довгостроковій перспективі? Якщо клієнти, зокрема західні, будуть відвалюватися, а нові не з'являтимуться – можливо, доведеться урізати штат. Поки ж ми йдемо на поступки клієнтам, пропонуємо їм знижки, урізуємо ціни, знижуємо витрати за видатковою частиною. Намагаємося знайти компроміси, робимо кроки назустріч, продовжуємо комунікації, тому що розуміємо: із кожним місяцем карантину залучити нових клієнтів буде складніше.

Це не просто тимчасова пауза. Нічого, як раніше, уже не буде

Дмитро БОРИСОВ, ресторатор. Фото: Дима Борисов - Ресторатор / Facebook

– Якими будуть ресторани після карантину? Думаю, робити прогнози зараз про відкриття ресторанів – гра на влучання пальцем у небо. Найімовірніше, карантин триватиме кілька місяців. Але це не просто тимчасова пауза. Нічого, як раніше, уже не буде. Ми всі повернулися на стадію стартапа і будемо якось вирулювати в цій новій реальності.

Ідеться про глобальну економічну кризу, і ми ще не застали навіть першої її хвилі. За моїми прогнозами, відновлення триватиме від пів року до кількох років. Зрештою, усе буде добре, але вже зовсім по-новому. Ми чудово розуміємо, що частину українських ресторанів, які пішли на карантин, уже ніколи не відкриють. Зміниться все, зокрема ланцюги постачань і моделі споживання. Економіку не можна поставити "на стоп". Будь-яке уповільнення процесів відгукнеться кризою, і до цього потрібно бути готовим.

Уже зараз є люди, які зіткнулися з економічними наслідками епідемії: вони втратили частину заробітку, але водночас у них залишилися обов'язкові витрати. Така сама ситуація у підприємців. Особливо якщо йдеться про малий і середній бізнес. Це все частини однієї системи, і зараз її буде серйозно лихоманити. Зрештою, поступово люди будуть повертатися до звичного життя. Тому що похід у кав'ярню чи ресторан – це одна з простих і доступних радощів. Питання тільки в тому, заклади якого цінового сегмента залишаться найстійкішими до життя.

Плюси – як і в будь-якої кризи. Це такий стрес-тест для всіх нас. Звісно, результатом стане оптимізація багатьох процесів. Можливо, з'являться якісь креативні рішення, які будуть давати гостю необхідну цінність навіть в умовах невизначеності. Найімовірніше, відбудеться серйозний перегляд цінностей, зокрема й щодо споживання. Можливо, воно стане раціональнішим та екологічнішим.

Розвиток власної служби доставки і переговори з орендодавцями – це не плюси, а спроби пережити ситуацію з найменшими втратами. Зокрема, хоча б частково працевлаштувати команду, впоратися з постійними витратами тощо. Так, можна сказати, що ця ситуація точно прискорить запуск нашої доставки від smart casual форматів та online-версії Borysov Academy&Metro Academy, але на тлі тотальної невизначеності і майбутньої кризи це, безумовно, якісь нові можливості, але дуже спірні "плюси" у глобальному плані.

Я не думаю, що в Україні є хтось, хто дійсно міг чітко спрогнозувати ситуацію і підготував ефективний план дій. У ситуації, коли зовнішні умови змінюються буквально щодня, найкраще, що ми можемо робити, – це оперативно реагувати і швидко тестувати різні гіпотези, а не намагатися займатися довгостроковим плануванням.

Ще два тижні тому ми сформували з топменеджменту "антикризову робочу групу" для оперативної реакції на ситуацію. Ми були готові до серйозної оптимізації та диверсифікації. У нас було кілька сценаріїв розвитку подій, і поки все йде за найгіршим із них. Наразі більша частина ресторанів повністю зупинила свою роботу.

Узяти і припинити роботу 50 ресторанів в Україні і ресторану у Варшаві – це доволі трудомістке завдання. Із цим ми впоралися, і зараз переходимо до другого етапу – висунення нових гіпотез і створення нових продуктів для ринку. Нам почасти пощастило. Ми запустили власну службу доставки Philadelphia roll&bowl ще рік тому, ми розуміємо, як працює цей бізнес і нам не потрібно робити доставку "на коліні".