Гордон: Зеленський для мене помер. Країною керує не він, а Єрмак
Не можна оточувати себе ідіотами. Я казав це президентові у вічі
Офіс президента України із завидною постійністю стріляє собі в ноги та інші частини тіла. Це закономірно, тому що не можна набирати на роботу дурнів. Потрібно брати розумних людей. Розумні люди в нас іще є. Коли ти береш на роботу людей, не здатних дати тобі елементарні поради, не здатних зробити тебе кращим та розумнішим, ти деградуєш до рівня тих, кого ти запросив.
Я говорю зараз про президента Володимира Зеленського. Не про когось, а про президента. Не можна оточувати себе ідіотами. Я казав йому це у вічі. Повторюю: не можна оточувати себе ідіотами.
Я завжди починаю із себе. Я займаюся бізнесом, я займаюся YouTube-каналами, навколо мене люди, які знаються на цьому краще, ніж я. Навіщо мені дурні? Щоб разом із ними я став дурнем? Мені потрібні ті, хто підтягне мене до свого рівня. Мені потрібні люди, із якими я можу сісти і сказати: "Що ви думаєте? Як, на вашу думку, треба діяти?" Вирішуватиму я, але я мушу вислухати розумних. Вони мене критикують нещадно.
Але якщо президент любить мати розумний вигляд на тлі людей, які в розумових здібностях йому поступаються, це шлях у нікуди. Це ще щастя, що йому трапився Андрій Єрмак, котрий замкнув на собі вже абсолютно все. Недаремно кажуть, що сьогодні країною керує не Зеленський, а глава офісу Єрмак. Я із цим частково згоден. Навіть не частково. Я гадаю, що Україною сьогодні керує не Зеленський. Думаю, Україною керує Єрмак. Він розумна людина. Він зрозумів, як зробити так, щоб президент був задоволений і щоб країною керувати. Але далі – прірва. Далі нікого. Далі порожньо. Є кілька фахових людей на якихось місцях... Не називатимемо прізвищ, щоб не дражнити інших. Але далі рівень убивчий. Далі люди, які ніколи не були в державному управлінні, які не розуміють, що це, яких не вчили цього. І це системна, глобальна помилка.
Я хочу публічно перепросити в колишнього голови військової розвідки та ексголови СБУ Ігоря Смешка. Тому що коли він мені дещо сказав напередодні другого туру президентських виборів, я відповів: "Ігорю Петровичу, напевно, це все-таки не так. Дозволю собі з вами не погодитися". Перед другим туром президентських виборів ми мали дві кандидатури: Петро Порошенко та Володимир Зеленський. Ми сидимо, обговорюємо. Я кажу: "Ігорю Петровичу, Порошенко – найбільший негідник. Його прихід до влади вдруге означає катастрофу та крах для країни. Вибір один – Зеленський. Іншого вибору ми не маємо. Треба його підтримати всім здоровим силам". Ігор Петрович на мене подивився... Як вам сказати, який у нього був вираз обличчя? Мудрої людини. Він сказав: "Дмитре Іллічу, коли ви летите в літаку, вам, напевно, не хочеться, щоб у кабіні пілота сиділи люди, яких не навчали керувати літаком. Якщо, не дай боже, у вас буде якась медична процедура, вам, напевно, не захочеться, щоб її проводили люди, не знайомі з медициною. Чому ви думаєте, що людина, яка була артистом, може керувати державою?" Я заперечив: "Ігорю Петровичу, для того, щоб керувати державою, можна бути будь-ким. Головне – мати одну важливу перевагу: зібрати навколо себе людей, які тобі покажуть і підкажуть, як керувати державою". Але ж він цього не зробив! У нас із кожної дірки стирчить десь Коля Тищенко, який є світочем думки. І ці люди керують країною! Мені соромно, просто соромно.
Я зараз подумав... Я про Зеленського вже не думаю. Це вже нецікаво. Я сьогодні думав про Україну. Про нас думав. Про себе думав. Думав, чому в нас таке системне лихо? Я міркую вголос. У нас був перший президент – дуже підготовлена людина. Дуже! Леонід Макарович Кравчук – мудрий, добрий, підготовлений. Так, він десь був не сильним в економіці, але поряд із ним були економісти. Він розумів, що там, де ти не сильний, треба підкріпити людьми.
Потім Леонід Данилович Кучма. Він ким працював до президентства? Прем'єр-міністром. А до цього? Директором найбільшого у світі ракетного заводу. "Південмаш" – це держава. Він усе своє життя провів на цій роботі і розумів, як крутяться шестерні величезного механізму.
Два з половиною роки президентства Зеленського – жодної реформи. Нічого взагалі! Коту під хвіст знову
А далі почалася проблема. Велика проблема. Віктор Андрійович Ющенко – божа людина. У мене до нього чудове ставлення. Чудове! Він зараз на мене може образитися, але я щиро говорю. Як я хотів, щоб він став президентом і чого я для цього тільки не робив! Це відомо, я не повторюватиму. Я дружив із видатною людиною, я хочу його згадати, – з Олександром Олексійовичем Зінченком. Він був віцеспікером, потім був керівником штабу Ющенка і потім – держсекретарем, тобто главою Адміністрації Президента. Це одна з найпідготовленіших і найпорядніших людей у моєму житті. Ця людина могла бути чудовим президентом. Він розумів людей і розумівся на людях, він був інтелігентом... У ньому було втілення найкращих людських якостей. І ось покійний Олександр Олексійович (на жаль, він рано помер) мені каже: "Я готував візит Ющенка до Вашингтона. Коли Віктор Андрійович – президент України – зайшов до Конгресу, усі конгресмени, зустрічаючи його, встали, 70% із них були з помаранчевими шарфиками". У цій ситуації, коли ти вже переміг у третьому турі, коли перед тобою Україна, роби реформи якнайшвидше. Швидше! Усе в тебе є для цього, і команда була набагато сильнішою, ніж зараз. Бджоли, мед, глечики й усе інше. У підсумку – п'ять років коту під хвіст.
І в підсумку прийшов Віктор Янукович. Це наступне лихо. Ви мені вибачте, звісно, я не знаю, як кого виховували в дитинстві, але коли людина сиділа і тричі її судили, її не можна обирати президентом. Це порушений баланс внутрішніх людських цінностей. Я силовикам – міністрам внутрішніх справ, головам СБУ – казав: "Як вам жилося, коли у вас на стіні в кабінеті висів портрет зека, який двічі сидів і якого тричі судили? Як ви почувалися цієї миті?" Вони мені відповідали: "Його вибрав народ". Дістали ми з Януковичем по повній програмі.
Наступний пацієнт прийшов – Петро Олексійович Порошенко. Знову надія. Об'єднає країну. Багатий. Має мільярди. "Отже, напевно, не крастиме, – думав я, дурень. – Отже, мабуть, людям дасть. Отже, війну припинить". Та ні! Головне – як би десь набарижити чогось. Це передусім. Знову не вгадали.
Володимир Олександрович Зеленський. У моєму розумінні – світлий, чистий хлопець, із чудової сім'ї, добре освічений, добре вихований, який досяг успіху на сцені, заробив гроші чесною працею, не корупцією. Думаю, з огляду на все, що було до нього: цей ну точно так! Два з половиною роки – жодної реформи. Нічого взагалі! Коту під хвіст знову. Ну як так? Ну чому? Ну чому знову ідіотів повно поряд із ним? Він що, не бачить? Я раніше думав: "Може, вони якось його обкрутили? Може, вони його обійшли?" Я зараз уже себе лаю: "Ти що, дурень? Подивися: це ж він".
Виходить колишній президент Грузії, голова Виконавчого комітету реформ України Михайло Саакашвілі й каже: "$37 млрд крадуть щороку з бюджету". Виходить держсекретар США Ентоні Блінкен і каже: "$40 млрд крадуть із бюджету щороку". А він мовчить! А чого ти мовчиш? Ти або керуєш цією корупцією, або ти її покриваєш, або, якщо ти ні до чого, вийди і скажи: "Я ні до чого, це вони". Ну скажи щось!
Наступ почав на свободу слова. Та Україна живе свободою! Це вільна країна. Ти створи свободу слова і дотримуйся її, дай однакові можливості всім і однакові права. Але ні! То законопроєкт про дезінформацію, то законопроєкт про медіа, який вони збираються голосувати в січні, потім закон про деолігархізацію... Він же не з олігархами бореться, а з пресою, яка в руках олігархів. Він хоче бути сам над усіма. Він шляхом президента РФ Володимира Путіна хоче піти, чи що? Це його ідеал? Я не розумію! І знову боягузливо не каже ні про що!
Усе, що сталося зі спецоперацією щодо вагнерівців, – жахливо. Це зрада
Вагнерівці. Я знаю цю історію всю від початку до кінця. Я поки що говорити не можу – я собі рота заклеїв. Головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв сказав, інші люди сказали, я сиджу і мовчу. Знаєте, що мене найбільше вражає в цій історії? Брехня президента! Ну не бреши! Вийди і скажи, чорт забирай, що була зрада, що зрадив цей, або той, або ти зрадив – я не знаю. Але вийди і скажи, не можна мовчати. Півтора року суцільної брехні. То не було операції, то російські наративи, то про це пише "Комсомольская правда" [якій вірити не можна]... А наші українські хлопці розробили таке, що гідне Голлівуду. У Голлівуді таких сценаріїв немає! А ви все взяли та зірвали, водночас ти не кажеш, чому.
Керівник спецоперації, колишній голова військової розвідки Василь Бурба – це, безперечно, патріот України. І те, що він та його хлопці замислили, – це безпрецедентна спецоперація в історії світових спецслужб, яку просто зрадили, бездарно здали наші керівники. Коту під хвіст кинули її. Без пояснення причин.
Звісно, Василь Васильович Бурба не має права розголошувати деталі. Він офіцер, він хранитель багатьох таємниць. Але він наполягав на тому, щоб не репресували його офіцерів. Бо щойно почала прориватися інформація про вагнерівців, звільнили Бурбу, звільнили офіцерів. Його вигнали з охоронюваної дачі, забрали охорону. Що це за дії держави? Це вороги, чи що? Хто це робить? Я починаю нервуватися. Скажу чесно: я себе завжди тримаю в руках. Але коли поєднуються дурість і підлість, мене навиворіт вивертає від цього.
Усе, що сталося з вагнерівцями, – жахливо. Це зрада. Думаю, цілу низку цікавих деталей ми дізнаємося згодом, тому що вони відкриватимуться. Грозєв сказав мені в інтерв'ю, що він радить президенту вийти і порозумітися з народом. Моя думка: це вже не допоможе. Пояснити брехню неможливо. Можна намагатися, але все це матиме не дуже добрий вигляд.
[Бурба сказав журналістам Bellingcat, що Зеленський знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів]. Але не мають права знати про такі спецоперації глава офісу та заступник глави офісу! Ніхто, крім президента та міністра оборони. А президент самоусунувся. Він не приймав не просто дядька Васю якогось, він не приймав керівника Головного управління військової розвідки Міністерства оборони – одну з головних фігур у країні. Це як? Це самоусунення та небажання брати рішення на себе. Це делегування повноважень людині, яка не має права взагалі не те, щоб набувати цих повноважень, а навіть знати про це.
Чому вони брехали про спецоперацію? Бо вони не знали, що казати. А чому вони її відклали? Чи то вони зрадники і працюють на Росію, чи то просто боягузливі люди і боялися роздратувати дядька Вову Путіна. Я більше не бачу варіантів.
То була геніальна спецоперація! І перенести її навіть на годину – означало кінець усієї операції. Що й було успішно виконано.
Росію влаштовує слабке керівництво України – таке, як сьогодні. Я вважаю, що вона зацікавлена у збереженні Зеленського
Усі довкола кажуть, що в керівництві України є агенти Росії, називають прізвища Єрмака, першого заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Руслана Демченка – найближчих людей до президента. Чому ти мовчиш? Вийди та скажи: вони агенти чи не агенти? З'ясовує хтось чи не з'ясовує? Коли Бурба офіційно на програмі Савіка Шустера каже, що у вищому керівництві України є "російський "кріт", це привід президенту виступити і сказати: або Бурба бреше, або він вчиняє неправомірні дії, або "російського "крота" спіймали – і ось він. Мовчати не можна, друзі. Це ж, повторюю, сказав не якийсь дядько з вулиці, а начальник Головного управління військової розвідки. Оце так!
А ще гірше, що керівництво України нагнітає істерію та лякає російським вторгненням. Тепер що не відкриєш: "Росіяни увійдуть! Росіяни увійдуть! Росіяни увійдуть!" Я розмовляю з різними розумними людьми щодо цього й роблю висновки. З огляду на те, що я чув: це абсолютна неправда, жодного виняткового зосередження російських військ на нашому кордоні немає, воно нічим не відрізняється від ситуації 2016–2017 років. І за чисельністю, і за озброєнням. Чому нагнітають цю істерію? Вона вигідна для двох сторін – України та Росії. Чому вона вигідна для України? Відвернути увагу від скандалу з вагнерівцями, від невдалої політики, від імовірних віялових вимкнень енергії, від тарифів тощо. Відвернути увагу згуртуванням довкола небезпеки. Чим ця ситуація цікава для Росії? По-перше, Росію влаштовує слабке керівництво України – таке, як сьогодні. Я вважаю, що Росія зацікавлена у збереженні Зеленського, тому що він зрозумілий, він слабкий і з ним просто мати справи. Тобто збереження Зеленського – уже добре для Росії. Другий момент. Завдяки чуткам, що Росія нападе, вона зараз виторговуватиме в Заходу якісь речі. Це як рекет у 1990-х. Знаєте, як він діяв? Приходили до підприємців і казали: "Вам охорона потрібна?" – "Та ні". – "Будуть проблеми! Швидше беріть!" Тобто створювали проблеми та за гроші їх вирішували. Та сама ситуація з Росією – створення проблем та вирішення їх за щось.
[Чи можливі кадрові зміни в оточенні президента?] Зеленський не звільнить Єрмака ніколи! Я поясню чому. Мені Леонід Макарович розповідав, що в розпал Майдану Янукович запрошував трьох президентів – Кравчука, Кучму та Ющенка – до себе радитися. Леонід Макарович сказав йому: "Вікторе Федоровичу, у нас є думка, що вам треба звільнити [тодішнього прем'єр-міністра Миколу] Азарова і [тодішнього главу МВС Віталія] Захарченка і на цьому все закінчиться. Звільніть їх!" Янукович сказав: "Ніколи! Я їх усіх!.." І чим це скінчилося? Чому Зеленський не звільнить Єрмака? Це дуже талановита людина, він дуже працездатний, він розумничок. Щойно піде Єрмак, посиплеться вся квола вертикаль влади. Там усе замкнене на Єрмаку. Вхід до президента – тільки через Єрмака, іншого варіанта немає. Щойно Зеленський його звільнить, усе довкола розвалиться – і він залишиться з Колею Тищенком, [радником Єрмака Олексієм] Арестовичем, [головою Мін'юсту Денисом] Малюською та [народною депутаткою від "Слуги народ" Галиною] Третьяковою. Я можу назвати ще купу прізвищ. І треба буде комусь працювати, а працювати не буде кому. У підсумку закінчиться це погано. Тому він триматиметься за Єрмака до останнього, і пропадуть вони разом... Усі люди навколо Зеленського розставлені Єрмаком, окрім [помічника президента] Сергія Нахмановича Шефіра. Світла пляма у цьому темному царстві. Наймудріша, найрозумніша, найдобріша... Узагалі чудова людина, яку вже не допускають ні до чого. Він уже нічого не вирішує. Не має реальних важелів впливу та управління.
Після всього цього, щиро скажу, Зеленський для мене помер. Немає його більше. Правити Володимирові Зеленському два з половиною роки. Зверніть увагу, я сказав це зараз: для мене він закінчився, його немає. І далі це початок кінця. Усе, що сталося з вагнерівцями, із замахом на свободу слова, із цією брехнею нескінченною, із цією нескінченною корупцією, якій він не поклав краю, із цими реформами, яких не зробили, із тим, що він не може вийти до людей і пояснити... Він же завжди пояснював. Він прийшов у президенти на хвилі свободи слова. Та якби не ця свобода слова, якби не "Квартал", який не змогли задушити ні Янукович, ні Порошенко, хоча, напевно, хотіли... А де "Квартал"? А "Квартал" – усе! Знаєте, чому? А заборонено жартувати про президента. Усе, немає "Кварталу". Він і "Квартал" убив! Він не лише свободу слова намагається вбити, він убив "Квартал".
Я дуже хотів би, щоб Зеленський був останнім президентом України
Мене Зеленський більше не цікавить. Мене вже не цікавить усе, що він говоритиме, і все, що він робитиме. Він брехав українцям. Далі нецікаво. Далі це буде серіал "Слуга народу" і "Квартал 95". Я все зрозумів: він артист і має збирати оплески. Знаєте, що було цікаво? Серіал "Слуга народу". Фільм крутий. А все, що після фільму... Від його президентського рейтингу невдовзі нічого не залишиться. Нічого не залишиться! Він упевнено йде шляхом Віктора Андрійовича. Я хочу сказати, що Віктора Андрійовича дуже люблю по-людськи. Але так усе прокакати – це треба було вміти.
Я мрію про одне. Щоб Володимир Олександрович до кінця своєї каденції (я впевнений, він удруге у президенти не піде, і не лише тому, що він обіцяв не йти) вийшов у парламенті та сказав: "Припинімо обирати в Україні президентів!" Друзі, вони не дають ради. Знаєте чому? Тому що вони втрачають ґрунт під ногами, вони божеволіють практично всі. Від цих нестримних лестощів із боку своїх підлеглих, від цієї безкарності, від брехні, за яку ніхто не відповідає... Вони божеволіють! Ми не витримуємо іспиту на президентство. Робімо парламентську республіку! Досить президентів – не виходить у нас. Не виходить! Тому я дуже хотів би, щоб Зеленський ініціював зміни до Конституції, щоб Україна стала парламентською республікою. І щоб він був останнім українським президентом.
На Банковій вливають у вуха, що Гордон у президенти йде. Хочу сказати всім: Гордон нікуди не йде! Гордон хоче, щоб президентів більше не було, щоб була парламентська республіка. Мені нічого не треба, у мене все є. Мені треба, щоб і люди все мали. Бо що більше в людей, то більше буде капіталізовано Україну. Мені потрібна капіталізована Україна, куди приходитимуть інвестори і де буде один закон для всіх. Ще раз, що мені треба: свобода слова та однакові можливості для кожного.
Я людина, яка любила артиста Зеленського і любила людину Зеленського. Я був абсолютним апологетом цього чудового хлопця. Але ця клята президентська булава не залишила від того Володі Зеленського нічого.