-1 Київ
17 листопада Bellingcat опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування про затримання 33 бійців ПВК "Вагнер" у Білорусі 29 липня 2020 року. Розслідувачі з'ясували, що насправді прибуття бойовиків до Білорусі було частиною проваленої спецоперації, яку проводили Головне управління розвідки Міноборони України та департамент контррозвідки Служби безпеки України. Метою операції було затримання вагнерівців, багато з яких брали участь у бойових діях на Донбасі на боці проросійських бойовиків. Для цього група співробітників українських спецслужб завербувала найманців ПВК "Вагнер" нібито для роботи у Венесуелі.
Через пандемію та обмеження на перельоти ухвалили рішення вивезти найманців із Росії до Мінська, а звідти доправити до Стамбула літаком. Одним з елементів операції мало стати примусове приземлення літака в Україні. Фінал операції було заплановано на 25 липня, але в останній момент його перенесли на п'ять днів, і план провалився.
"Така операція має діяти як годинниковий механізм, – сказав Грозєв. – Кожен крок має бути прописаним, і можливе відхилення від сценарію має бути наперед відомим".
На його думку, рішення на п'ять днів зсунути фінал операції суттєво підвищило ризики, що вона завершиться провалом, оскільки в цей час найманці мали жити на території Білорусі, де тривала дуже нервова передвиборча кампанія. Грозєв зазначив, що на той час Білорусь була "дуже-дуже параноїдальною" не лише щодо Заходу, а й стосовно Росії.
Розслідувач вважає, що на момент перенесення останньої фази операції ризик її зриву становив "20%, максимум – 30%".
"Бо навіть за ці сім годин, які потрібні були, щоб 33 бойовики транзитом проїхали через Білорусь, можливо, "Альфа" КДБ прийняла б їх. Принаймні, щоб використати як розмінну монету", – сказав Грозєв.
Після рішення перенести фінал операції ризик її зриву зріс до 95%, переконаний він.
"Вони мають зареєструватися в готелі, причому двічі – у двох різних готелях. Усю цю інформацію передають у реальному часі до КДБ. Ми, до речі, отримали цю інформацію завдяки білоруським кіберпартизанам, які зламали базу КДБ. Ми побачили, як передавали інформацію про їхнє заселення у реальному часі... Звичайно, це створило дуже багато додаткових ризиків. Особливо в тому місяці, коли Олександр Лукашенко [який вважає себе президентом Білорусі] почав говорити, що він підозрює росіян, Кремль у спробі втручатися в його кампанію перед виборами. Тобто ризик зріс із 20% до 95%", – сказав Грозєв.
Він зазначив, що розслідувачі так і не змогли чітко встановити, чому українська влада вирішила перенести фінальну фазу операції, поспілкуватися з президентом України Володимиром Зеленським щодо цього Bellingcat не вдалося.
"Єдиний мотив, який ми змогли знайти як можливий, – це була майбутня домовленість про перемир'я [на Донбасі]... Легітимним політичним поясненням було б, що дуже великі сподівання покладали на це перемир'я і саме це забирало увагу та час у той момент. Якщо це так, вони мають це сказати та пояснити свої мотиви", – вважає Грозєв.
На його думку, українська влада вчиняє моральний злочин, коли приховує дані про цю спецоперацію.
"Вважаю це радше моральним злочином, не політичним. Щоб він був політичним злочином, він має бути без якихось інших плюсів", – сказав розслідувач.
Водночас Грозєв зазначив, що є докази скоєння злочинів вагнерівцями щодо "сотень, а може, тисяч людей", і заперечувати ці дані або приховувати їх – "моральний злочин".
Інтерв'ю з Грозєвим вийде сьогодні на YouTube-каналі "В гостях у Гордона", трансляцію розпочнуть о 18.00
