Українські військові, схоже, наступають у Курській області. Що відбувається в Суджі й чи справді ЗСУ хочуть захопити Курську АЕС. Головне
У ніч на 6 серпня підрозділи, ймовірно, Збройних сил України розпочали наступ у напрямку міста Суджа (Курська область, РФ). Українське військово-політичне керівництво поки не підтверджувало ні факту проведення операції, ні того, що наступають дійсно ЗСУ. До полудня 7 серпня, за інформацією російських пропагандистських пабліків у соцмережах, українським військовим удалося взяти під контроль до 10 населених пунктів і просунутися вглиб території РФ на 10–15 км. "ГОРДОН" розповідає, що відомо про просування українських сил до цього моменту і якою може бути мета операції.
Як усе почалося і що відбувається зараз?
Влада Курської області заявляла, що в ніч на 6 серпня регіон атакували безпілотники, обстрілу також зазнало місто Суджа за 10 км від кордону з Україною. Уранці російські пропагандистські спільноти в соціальних мережах першими повідомили про прорив кордону озброєними групами й бої у прикордонній зоні. За різними даними, на територію РФ зайшло від 300 до 800 українських військових за підтримки важкої бронетехніки, зокрема танків і зенітних ракетних комплексів (пропагандисти також заявляють, що в Сумській області сформовано резерви ЗСУ).
Т.в.о. губернатора Курської області Олексій Смирнов стверджував, що "бійці прикордонної служби ФСБ Росії та збройних сил РФ не допустили прориву кордону". Після полудня інформацію про бої офіційно підтвердило міноборони РФ. Відомство заявляло, що в область увійшло приблизно 300 військовослужбовців 22-ї механізованої бригади ЗСУ за підтримки 11 танків і 20 одиниць іншої бронетехніки. До вечора російське міноборони "знищило" бронетехніки в півтора раза більше за заявлену кількість і заявило, що атаку відбито, а українські сили відступили. Однак за деякий час повідомлення було відредаговано, й інформація про відступ із нього зникла без пояснення причин.
Наступного дня для обговорення ситуації в Курській області керівників силових відомств збирав нелегітимний президент країни-агресора Володимир Путін. Спікерка російського МЗС Марія Захарова, яка перебуває під західними санкціями, закликала Захід "рішуче засудити варварський напад" українських військ на російську територію.
Telegram-канал "Рыбарь" (видання "Медуза" називає його наближеним до міноборони країни-агресора) писав, що надвечір 6 серпня українські сили закріпилися у прикордонній зоні. Станом на ранок наступного дня, стверджує пропагандистський паблік, підрозділи ЗСУ зайняли села Ніколаєво-Дар'їно, Свердликово і Дар'їно в Суджанському районі й наблизилися до західного передмістя районного центру – Гончарівки. Інший пропагандистський Telegram-канал – "Два майора" – стверджував, що українські військові зайняли Гончарівку, Гоголівку й російські опорні пункти у прикордонній Олешні.
До полудня 7 серпня, стверджує "Рыбарь", українські сили також установили контроль над Обухівкою, Покровським, Товстим Лугом і Любимівкою, а також газовимірювальною станцією "Суджа", через яку російський газ постачають у Європу. Місто Суджа, пише паблік "Два майора", опинився "в оперативному оточенні", а жителів евакуювали.
OSINT-розслідувачі й спеціалізовані українські пабліки пишуть, що внаслідок української операції знищено щонайменше два російські танки, два вертольоти і щонайменше шістьох російських військових узяли в полон. Telegram-канал DeepState геолокував деякі з фотографій, які зафіксували російські втрати.
Чи дійсно наступ ведуть підрозділи Збройних сил України?
Точно це невідомо. Протягом доби ніхто з офіційних українських осіб не підтвердив і не спростував цих припущень. У Генеральному штабі ЗСУ заявили "BBC News Україна", що в них "немає поки що інформації із цього приводу".
Побічно це підтверджував Telegram-канал DeepState (у березні цього року паблік підписав меморандум про співпрацю з Міноборони України). "Ми уважно слідкуємо за подіями [в районі Суджі], тримаємо зв'язок із частиною підрозділів і будемо подавати інформацію максимально точно і чесно, але тоді, коли прийде час. Зараз треба не заважати хлопцям і військовому керівництву приймати рішення, від яких залежить доля кожного", – заявили адміністратори каналу ввечері 6 серпня.
2023-го й навесні 2024 року кілька схожих рейдів у Брянській, Курській та Бєлгородській областях проводили російські добровольчі формування "Російський добровольчий корпус" і легіон "Свобода Росії", котрі воюють на боці України. Однак, зазначає "Русская служба ВВС", "нинішній прорив не схожий на попередні: більша чисельність груп вторгнення, бронетехніки й чіткіша координація дій загонів, які наступають у різних напрямках". У Telegram-каналах РДК і "Свободи Росії" про нинішній рейд також не повідомляють, хоча попередні вилазки широко висвітлювали.
Навіщо ця операція Україні?
BBC, посилаючись на пропагандистські пабліки, пише, що "цього разу справа не обмежиться швидкоплинним рейдом на російську територію" і нинішній прорив – лише "початкова стадія операції з метою відтягнути російські війська з інших ділянок фронту, насамперед у Харківській і Донецькій областях". Також є ймовірним, що рейд у Курську область – відволікальний маневр від іншої великої операції, яку планують на іншій ділянці фронту.
Таку саму думку висловлював колишній радник глави МВС України, політичний аналітик Віктор Андрусів. "Курську область обороняє група військ "Север", яка, власне, і веде операцію у Вовчанську. Відволікання резервів дозволить вибити росіян із наших захоплених ними населених пунктів Харківської області. Це хороша версія з гарними шансами на успіх", – написав він у Telegram.
На думку Андрусіва, ЗСУ могли завдати превентивного удару – щоб не допустити переходу кордону окупаційними силами в Сумській області, як це сталося у травні в Харківській.
Він також висловлює припущення, що українські військові можуть спробувати взяти під контроль Курську атомну електростанцію, розташовану в Курчатові (приблизно 60 км на північний схід від Суджі), щоб згодом обміняти її на Запорізьку АЕС, яку захопили росіяни (хоча цей сценарій видається малоймовірним). Ще одна версія: операція в Курській області – демонстрація можливостей ЗСУ для західних партнерів, котрі нібито перестають вірити в шанси України на перемогу.