Україна має багато запитань щодо угоди США і Німеччини стосовно газопроводу "Північний потік – 2", зокрема як досягнуті домовленості враховують ризики для української сторони. Про це 22 липня в Києві, під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба. Захід транслювали у Facebook українського зовнішньополітичного відомства.
"У нас багато питань про те, як американо-німецька домовленість здатна знизити ризики, пов'язані з безпекою України та країн Центральної Європи через запуск "Північного потоку – 2". Ми будемо розмовляти зі США і Німеччиною з цього приводу", – сказав Кулеба.
За його словами, українська сторона хотіла б, "щоб формулювання в американо-німецькій заяві саме стосовно безпеки були сильнішими". Кулеба зазначив, що Україна презентує свою позицію стосовно домовленостей між ФРН і США після комплексного вивчення угоди, зокрема економічного блоку.
Водночас, за словами глави МЗС України, у документі є "одна фундаментальна проблема".
"Вона пов'язана з тим, що нам до сих пір незрозуміло, чи готова Росія виконувати свої зобов'язання і свою частину, коли йдеться про енергетичну безпеку України та збереження її ролі як транзитної держави. Америка з Німеччиною про щось домовилися, Польща з Україною теж про щось домовилися, але ми всі розуміємо, що головним бенефіціаром кризи, яку створив "Північний потік – 2", є Російська Федерація. Це головне запитання, на яке немає відповіді, і над ним потрібно працювати", – резюмував Кулеба.
21 липня Німеччина і США уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Крім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який спрямують на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.
Контекст
- Газопровід "Північний потік – 2" будують на дні Балтійського моря, він має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку з цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
- Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" побудовано на 98%.
- Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
- Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
- Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії та як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
- 12 липня Зеленський під час зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель висловлював побоювання, що Україна може бути "відключена від транзиту газу, а також у цілому від газу" в разі запуску "Північного потоку – 2". Меркель сказала, що Україна для ФРН залишається країною для транзиту газу "навіть у разі, якщо трубопровід добудують".
- В Офісі президента України (ОПУ) вважають, що шанси зупинити "Північний потік – 2" досі є, а спекуляції на тему, що він уже майже готовий, перебільшено. В ОПУ заявили, що ситуація з "Північним потоком – 2" проясниться після зустрічі Байдена і Зеленського.