"Північний потік – 2" – загроза для європейської енергетичної безпеки – спільна заява США та України
2 вересня 2021, 00.28
Україна і США розглядають "Північний потік – 2" як загрозу для європейської енергетичної безпеки, обидві країни й далі виступають проти газопроводу, який має з'єднати РФ і ФРН дном Балтійського моря. Про це йдеться у спільній заяві двох країн, опублікованій 1 вересня на сайті Офісу президента.
"США мають намір продовжувати застосування передбачених законодавством заходів та енергетичної дипломатії, у тому числі шляхом нещодавнього призначення старшого радника з питань енергетичної безпеки, із метою збереження транзитної ролі та забезпечення безпеки поставок України в цей перехідний енергетичний період, а також недопущення використання Кремлем енергетики як геополітичної зброї", – ідеться в документі.
Зазначено, що уряди України і США домовилися підтримувати "зусилля зі збільшення потужностей для постачання газу в Україну з диверсифікованих джерел".
Спільну заяву підписано за підсумками переговорів у Вашингтоні президентів США і України Джо Байдена і Володимира Зеленського.
Контекст
- Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що "Північний потік – 2" готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання "Північного потоку – 2" можуть завершити до 12 вересня.
- Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
- Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
- Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
- Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".