Політика

"Північний потік – 2" – загроза для європейської енергетичної безпеки – спільна заява США та України

2 вересня 2021, 00.28 Этот материал также можно прочитать на русском

США та Україна й далі виступають проти газопроводу "Північний потік – 2", наголошено в заяві двох держав Фото: EPA

Україна і США розглядають "Північний потік – 2" як загрозу для європейської енергетичної безпеки, обидві країни й далі виступають проти газопроводу, який має з'єднати РФ і ФРН дном Балтійського моря. Про це йдеться у спільній заяві двох країн, опублікованій 1 вересня на сайті Офісу президента.

"США мають намір продовжувати застосування передбачених законодавством заходів та енергетичної дипломатії, у тому числі шляхом нещодавнього призначення старшого радника з питань енергетичної безпеки, із метою збереження транзитної ролі та забезпечення безпеки поставок України в цей перехідний енергетичний період, а також недопущення використання Кремлем енергетики як геополітичної зброї", – ідеться в документі.

Зазначено, що уряди України і США домовилися підтримувати "зусилля зі збільшення потужностей для постачання газу в Україну з диверсифікованих джерел".

Спільну заяву підписано за підсумками переговорів у Вашингтоні президентів США і України Джо Байдена і Володимира Зеленського.

Контекст

Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що "Північний потік – 2" готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання "Північного потоку – 2" можуть завершити до 12 вересня.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".