Пояснення Німеччини щодо відмови від постачання зброї в Україну – несправедливі – Кулеба
7 лютого 2022, 14.06
Пояснення Німеччини щодо непостачання зброї в Україну є несправедливими. Таку думку на брифінгу 7 лютого, який транслювали у Facebook МЗС України, висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Глава МЗС зазначив, що продовжить обговорення цього питання з міністеркою закордонних справ ФРН Анналеною Бербок під час її візиту до України 7–8 лютого.
"Питання військових постачань до України з Німеччини або з третіх країн чи міжнародних організацій, що потребують на це дозволу Німеччини, буде на порядку денному моїх переговорів сьогодні, як і низка інших питань, – сказав Кулеба. – І так само ми обговорюватимемо цю тему завтра під час візиту президента [Франції Еммануеля] Макрона. Тому що коли йдеться про зміцнення України, українських Збройних сил, не може бути країн-винятків, із якими ми цю тему не порушуємо".
За словами українського міністра, Німеччина неодноразово пояснювала свою позицію щодо непостачання зброї у кризові регіони.
"Ми вважаємо ці пояснення стосовно України несправедливими. Ми вважаємо, що є більш широкий простір для дій Німеччини, але ми маємо поважати позицію держави. Утім, це не означає, що ми не повинні з нею працювати, тому ми й надалі працюватимемо з Німеччиною із цього питання", – зазначив Кулеба.
Водночас глава МЗС України висловив подяку Німеччині "за ту роботу, яку вона виконує у нормандському форматі [перемовин щодо врегулювання конфлікту на Донбасі], з інших питань двосторонньої взаємодії".
Канцлер ФРН Олаф Шольц в інтерв'ю Washington Post, опублікованому 7 лютого, відкинув критику, що ФРН нібито недостатньо зробила для підтримки України.
Він знову повторив, що Німеччина має "жорсткі експортні критерії під час експорту озброєнь у кризові регіони", і уряди країни зберігають послідовність у цих обмеженнях.
Шольц підкреслив, що єдина позиція країн ЄС і НАТО полягає в тому, що якщо РФ активізує агресію, "це коштуватиме їй дуже дорого". Німеччина, за його словами, "робить свою роботу" для виходу із кризи як партнер у НАТО та ЄС.
Водночас канцлер ФРН зазначив, що Німеччина є "найсильнішою економічною опорою України" і далі нею буде. За словами Шольца, Німеччина надала Україні сумарно $2 млрд упродовж останніх семи років.
Контекст
- На тлі накопичення Росією військ біля кордону з Україною низка країн, зокрема, США, Великобританія, країни Балтії, Чехія та інші держави оголосили про передання Україні оборонного озброєння та боєприпасів.
- Німеччина з початку війни 2014 року надає Україні фінансову допомогу (лише за перші п'ять років сума допомоги становила понад €1,4 млрд), допомагає лікувати поранених на Донбасі українських військовослужбовців. Увесь цей час Берлін відмовлявся від надання зброї і 2021 року блокував постачання зброї Україні через НАТО, коли США попереджали про ймовірне нове вторгнення Росії.
- Для Німеччини східна частина Європи – особлива частина світу, говорила амбасадорка ФРН в Україні Анка Фельдгузен, пояснюючи небажання Берліна надавати Києву зброю. "Ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде. Ця ідея ніби в ДНК німців", – заявляла вона у червні 2021 року.
- Після зміни уряду позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї не змінилася, заявила на початку 2022 року Бербок.
- Нинішня політика Німеччини щодо Росії не відповідає вимогам НАТО, ЄС та партнерів Німеччини і загалом "нашому часу", заявив 25 січня міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс. Також дії Берліна критикували у Польщі.
- Німеччина надасть Україні 5 тис. військових захисних касок, заявила 26 січня міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт. Надаючи таку допомогу, Німеччина "дає чіткий сигнал", що підтримує Україну, сказала очільниця оборонного відомства.
- Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня говорив, що офіційна Німеччина відмовляється допомагати Україні з озброєнням у зв'язку з тим, що залежить від Росії.
- Резніков також уточнював, що Україна не просила Німеччину саме про каски – такий пункт був у переліку потреб ЗСУ у захисному озброєнні, який надіслали всім урядам країн, що входять до ЄС та НАТО.